Гончарук Володимир Євтихійович
Володимир Євтихійович (Євтихієвич) Гончару́к (нар. 19 червня 1947, село Плотбіно Тасеєвського району Красноярського краю, тепер Російська Федерація — 19 грудня 2017, місто Львів) — український науковець, доцент кафедри цивільної безпеки Інституту екології, природоохоронної діяльності та туризму імені В'ячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка». Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник (1982), доцент. Секретар Львівського обкому КПУ (в 1988—1991 роках). Депутат Львівської обласної ради народних депутатів. БіографіяУ 1971 році закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, здобув спеціальності «фізик, викладач фізики». З 1971 по 1972 рік навчався в аспірантурі при кафедрі фізики напівпровідників Львівського державного університету імені Івана Франка. У 1973—1982 роках — інженер НДС, молодший, старший науковий співробітник проблемної науково-дослідної лабораторії росту та дослідження фізичних властивостей кристалів Львівського державного університету імені Івана Франка. Член КПРС. У 1979 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Вивчення природи центрів люмінесценції в кристалах АІІВ2VII з шаруватою структурою» за спеціальністю «фізика твердого тіла». З 1982 року — на відповідальній роботі в апараті Львівського обласного комітету КПУ. До 22 листопада 1986 року — заступник завідувача відділу науки і навчальних закладів Львівського обласного комітету КПУ. З 22 листопада 1986 по 23 квітня 1988 року — завідувач відділу науки і навчальних закладів Львівського обласного комітету КПУ. 23 квітня 1988 — серпень 1991 року — секретар Львівського обласного комітету КПУ з питань ідеології. У 1991—1993 роках — провідний інженер Фізико-механічного Інституту НАН України. У 1993—2002 роках — заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного центру аерокосмічної інформації та екологічного моніторингу при Інституті кібернетики імені Глушкова НАН України (Національного космічного агентства України). Був керівником дослідно-конструкторських розробок та науково-дослідних тем в тому числі на замовлення Міністерства надзвичайних ситуацій України. З 2002 року — доцент кафедри техногенно-екологічної безпеки (потім — цивільної безпеки) Інституту екології, природоохоронної діяльності та туризму імені В'ячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка». Був відповідальним виконавцем наукового Проекту Державного фонду фундаментальних досліджень. У 2007 — березні 2016 року — член Науково-методичної комісії з цивільної безпеки МОН України, брав участь у підготовці нових стандартів освіти. Член Громадської науково-методичної Ради з напрямку «Цивільна безпека», член Президії Львівського обласного товариства охорони природи. Наукові інтереси: моніторинг, моделювання та прогнозування в екологічній безпеці, стійкості функціонування об'єктів; фізико-математичне моделювання поширення забруднень у довкіллі; дослідження фізичних властивостей шаруватих структур, зокрема широкозонних шаруватих кристалів. Автор понад 150 наукових робіт, в тому числі 4 монографій, 4 навчальних посібників, 5 статей у журналах, які входять до наукометричної бази даних Scopus, 42 статті у фахових виданнях, 64 праці у науково-технічних журналах та збірниках матеріалів міжнародних наукових конференцій і 16 науково-методичних розробок. Похований у Львові, на Янівському цвинтарі. Нагороди та відзнаки
Джерела
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
