Гоніометрія (медицина)

Гоніометрія — спеціальне обстеження з метою визначення обсягу рухів у суглобах лікарем або фізичним реабілітологом у пацієнта. Рухи у суглобах є основним функціональним показником діяльності органів опори і руху. Завжди перевіряють обсяг активних рухів у суглобах, а при їх обмеженні — і пасивних. Обсяг рухів визначають за допомогою кутоміра, вісь якого встановлюють відповідно до осі суглоба, а бранші кутоміра — по осі сегментів, що утворюють суглоб.^[1]

Для визначення функціонального стану опорно-рухового апарату в суглобах вимірюють обсяг рухів активних (рухи в суглобі виконує сам хворий) і пасивних (рухи в суглобі хворого виконує дослідник).^[1]

Інструменти для гоніометрії

Вимірювання обсягу рухів у суглобах проводять за допомогою інструментів різної складності. Найбільш часто у практиці застосовують універсальний кутомір або гоніометр. Гоніометр складається з транспортира зі шкалою до 180°, до якого прикріплено два плеча (бранши) довжиною по 30 — 40 см. Одна з бранш рухлива.

Для вимірів об'єму рухів бранші кутоміра встановлюються уздовж вісі сегментів, які утворюють суглоб і прямують за його рухами. Окрім цього вісь обертання кутоміра повинна співпадати із віссю рухів у суглобі. Величину кутів вимірюють від вихідного положення.^[2]

Для запобігання помилок та з метою спадкоємності, уніфікації і можливості об'єктивного порівняння результатів вимірювань слід використовувати однакові методики вимірювання.

Означення направлення рухів

Рухи в сагітальній площині: згинання та розгинання (флєксія та екстензія); для стопи та кисті — підошвене, тильне, долонне.^[2]
Рухи у фронтальній площині — відведення та приведення (абдукція та аддукція); для кисті — радіальне та ульнарне.^[2]
Рухи уздовж продольної вісі — зовнішня та внутрішня ротація.^[2] У ліктьовому суглобі — пронаційно-супінаційні рухи передпліччя.^[1]

Метод SFTR (нейтральний 0°-прохідний метод)

Вимір рухів у суглобах кінцівок і хребта виконують за міжнародним методом SFTR (нейтральний — 0°, S — рухи в сагітальній площині, F — у фронтальній, T — рухи в трансверзальній площині, R — ротаційні рухи).^[1]

Вихідним рахують положення, при якому пацієнт знаходиться в положенні стоячи, дивиться прямо перед собою, руки вільно звисають уздовж тулуба, великі пальці кистей направлені вперед, паралельно розташовані стопи зімкнуті. Така ж установка може бути відтворена у лежачого хворого. Таке положення має також назву нейтрального або нульового.^[2]

Результати вимірювань по нейтральному 0°-прохідному методу реєструють у вигляді трьох чисел. В середині ставлять 0°, перед ним — показники, які характеризують розгинання, відведення, зовнішню ротацію, після нуля — характеристики протилежної функції, тобто згинання, приведення, внутрішню ротацію. Окремо реєструють результати вимірювання на правій та лівій стороні, що дозволяє встановити ступінь змін вимірювання амплітуди рухів у кожному суглобі в порівнянні з здоровим чи менш ураженим.^[2] Ці виміри записують у градусах, наприклад, у нормі амплітуда рухів для надп'ятково-гомілкового суглоба складає «S: 25°– 0°– 45°».^[1] В тих випадках, коли при русі нульове положення не досягається, 0° ставиться або попереду, або позаду цифрових показників.^[2]

При вимірюванні рухів у плечовому суглобі за вихідну величину беруть 0° при опущеній руці і зімкнутих браншах кутоміра. При вимірюванні рухів в ліктьовому, променево-зап'ястковому, кульшовому, колінному суглобах і пальців за вихідну величину береться положення розгинання — 180°, а в гомілковостопному суглобі, коли стопа під кутом 90° до гомілки.^[1]

Вимірювання обсягів рухів

Хребет

Вихідним положенням для виміру обсягів рухів у відділах хребта є нульове положення тулуба з рівномірним навантаженням обох ніг, направленим на горизонт поглядом та звисаючими вільно уздовж тулуба руками.^[2]

Шийний відділ хрета (нормальні (фізіолоігчні) показники)^[2]
	флєксія — екстензія	праворуч — ліворуч
Нахил голови	35-45° / 0°/ 35-45°	45° / 0° / 45°
Обертання голови	-	60-80° / 0°/ 60-80°
Примітка: Для виміру рухів у шийному відділі хребта використовується спеціальний кутомір.

Грудний відділ хребта (нормальні (фізіолоігчні) показники)^[2]
	ротаційні рухи	згинання
Повороти тулуба	40° / 0° / 40°	-
Нахил вперед	-	відстаннь підлога — пальці

Поперековий відділ хребта (нормальні (фізіолоігчні) показники)^[2]
	бокові нахили	згинання-розгинання
Нахили тулуба	20° / 0° / 20°	40° / 0° / 30°
Нахил вперед	-	відстаннь підлога — пальці

Виміри рухомості хребта за методом Schober.

В грудному відділі хребта відмічають остистий відросток C7 хребця. Другу точку розташовують на остистому відростку хребця, який розташований на 30 см у каудальному напрямку від першої точки. При нахилі вперед нормального хребта ця відстань збільшується на 8 см.^[2]

При дослідженні поперекового відділу хребта маркирують точки остистих відростків L1 та L5 хребців. Згинання тулуба вперед в нормі ця відстань збільшується на 4 — 6 см. Отримані дані записують: рухомість в грудному відділі хребта-30cм/36 см, рухомість у поперековому відділі — 10см/15 см.^[2]

Оцінка обсягу рухів хребта при проведені Військово-лікарської комісії в Україні^[3]
Відстань	Рух	Норма	Обмеження рухів
Відстань	Рух	Норма	незначне	помірне	значне
Від бугорка потиличної кістки до остистого відростка VII шийного хребця	Нахил голови вперед	3-4 см	2,5 см	2 см	<2 см
	Відкидання голови назад	8-10 см	6-7 см	4-5 см	3 та менше см
	Повороти в шийному відділі хребта	85^°	70-75^°	60-65^°	30-50^°
Від остистого відростка VII шийного хребця до I крижового хребця	Згинання вперед	6-7 см	4-5 см	2-3 см	<2 см
	Прогинання назад	5-6 см	3-4 см	2-2,5 см	<2 см
	Повороти в поперековому та грудному відділах хребта	25-30^°	19-24^°	15-18^°	10-14^°

Верхня кінцівка

Плечовий пояс (плечовий суглоб та рухи в лопатці)^[2]
Відведення — приведення	Розгинання — згинання (екстензія — флексія)	Зовнішня — внутрішня ротація плеча при зігнутому лікті	Відведення — приведення
180° / 0° / 20-40° (відведення більше 90° здійснюється при приєднанні зовнішньої ротації та ковзання лопатки)	40° / 0° / 150—170° (кінцеве згинання здійснюється з приєднанням обертального руху руки та ковзання лопатки)	40-60° / 0° / 95°	90° / 0° /45°

Для вимірювання амплітуди рухів у плечовому суглобі (згинання, розгинання, відведення) використовують такі анатомічні орієнтири: найвища точка клубової кістки та виросток плеча.

Ліктьовий суглоб^[2]
Розгинання — згинання (екстензія — флєксія)	Пронація — супінація
10° / 0° / 150°	90° / 0° / 90°

Для вимірювання амплітуди рухів у ліктьовому суглобі (згинання, розгинання) використовують такі анатомічні орієнтири: акроміон та шилоподібний відросток променевої кістки.

Рухи кистю (в променево-зап'ястковому та міжзап'ястковому суглобах)^[2]
Екстензія — флєксія	Радіальне — ульнарне відведення	Захвати кисті
70° / 0° / 80° 60-90° / 0° /60-80°^[1]	20° / 0° / 30° 25-30° / 0° / 30-40°^[1]	плоскосний щипковий циліндричний шаровидний міжпальцевий крючкоподібний

Пальці кисті^[1]
	Розгинання — згинання	Відведення та приведення
П'ястковофалангові суглоби ІІ-V пальця	0° / 90°	-
Міжфалангові суглоби ІІ-V пальця	0° / 80–90°	-
П'ястковофалангові суглоби І пальця	0° / 80°	-
Міжфалангові суглоби І пальця	0° / 50°	-
І палець у площині долоні	-	0° / 70°
І палець поперечно площині долоні	-	0° / 70°

Нижня кінцівка

Визначення рухів виконують в горизонтальному положенні.^[2]

Кульшовий суглоб^[2]
Розгинання — згинання	Відведення — приведення	Зовнішня ротація — внутрішня ротація
10° / 0° / 130°	50° / 0° / 40°	50° / 0° / 50°

Для вимірювання амплітуди рухів у кульшовому суглобі (згинання, розгинання) використовують такі анатомічні орієнтири: середина підпахвової западини та латеральний відросток стегнової кістки.

Колінний суглоб^[2]
Розгинання — згинання (екстензія — флєксія)	Ротаційні рухи	Бічні рухи	Зміщення гомілки по відношенню до стегна
5° / 0° / 140°	при згинанні коліна під кутом 45° — обертання гомілки можливе в межах 40 °, при згинанні коліна до 75 ° обсяг обертання гомілки досягає 60 ° і стають можливими незначні бічні рухи^[1]	розігнуте коліно — неможливі; при згинанні коліна до 75 ° стають можливими незначні бічні рухи^[2]	у передньо — задньому напрямку при цілості хрестоподібних зв'язок відсутнє як при розігнутому, так і при зігнутому коліні

Гомілково — ступневий суглоб (надп'ятковогомілковий суглоб)^[2]
Екстензія (тильне згинання) — флексія (подошвове згинання)	Пронація — супінація
20-30° / 0° / 40-50°	60° / 0° / 30°^[1] Приведення стопи, як правило, поєднується з супінацією (поворотом стопи всередину), відведення супроводжується пронаційним рухом (обертання стопи назовні)^[1]

Загальна рухомість у тарзальних та тарзо-мета-тарзальних суглобах стопи^[2]
Аддукція і супінація	Абдукція і пронація
0° / 45° та 0° / 35°	0° / 30° та 0° / 15°

Оцінка обсягів рухів в суглобах кінцівок при проведенні Військово-лікарської комісії (ВЛК) в Україні

Оцінка обсягу рухів у суглобах (у градусах)^[3]
Суглоб	Рух	Норма	Обмеження рухів
Суглоб	Рух	Норма	незначне	помірне	значне
Плечовий з плечовим поясом	Згинання	180	115	100	80
	Розгинання	40	30	20	15
	Відведення	180	115	100	80
Ліктьовий	Згинання	40	80	90	100
	Розгинання	180	150	140	120
	Пронація	180	135	90	60
	Супінація	180	135	90	60
Променево-зап'ястний	Згинання	75	35	20-25	15
	Розгинання	65	30	20-25	15
	Відведення:
	радіальне	20	10	5	2-3
	ульнарне	40	25	15	10
Кульшовий	Згинання	75	100	110	120
	Розгинання	180	170	160	150
	Відведення	50	25	20	15
Колінний	Згинання	40	60	90	110
Колінний	Розгинання	180	175	170	160
Гомілковостопний	Підошовне згинання	130	120	110	100
Гомілковостопний	Тильне згинання (розгинання)	70	75	80	85

Порушення рухів у суглобі

Залежно від ступеня обмеження і характеру змін, що порушують нормальну рухливість суглобів, розрізняють наступні стани:^[1]

Анкілоз суглоба — повна нерухомість в ураженому суглобі;
Ригідність суглоба — збереження рухів у суглобі не більше 5 °;
Контрактура суглоба — обмеження рухливості в суглобі;
Надмірна рухливість в суглобі (гіпермобільність), тобто розширення меж фізіологічно можливих рухів;
Патологічна рухливість — рухливість в атипових площинах, не відповідних формі суглобових поверхонь цього суглоба.

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Травматологія та ортопедія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / за ред.: Голки Г. Г., Бур'янова О. А., Климовицького В. Г. — Вінниця: Нова Книга, 2013. ISBN 978-966-382-496-3
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра травматології та ортопедії (КИЇВ - 2020). МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ОРТОПЕДО-ТРАВМАТОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ (PDF).
↑ ^а ^б Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 29 жовтня 2024.

Посилання

Джерела

Травматологія та ортопедія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / за ред.: Голки Г. Г., Бур'янова О. А., Климовицького В. Г. — Вінниця: Нова Книга, 2013 рік. ISBN 978-966-382-496-3
МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ОРТОПЕДО-ТРАВМАТОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, кафедра травматології та ортопедії. КИЇВ — 2020 рік.