Горлівсько-Єнакієвська агломерація

Го́рлівсько-Єна́кієвська агломерація — агломерація з центром у місті Горлівка.

Головні чинники створення і існування агломерації: центр вугледобувного району. З початком збройного конфлікту втратила свою цілісність. Наразі Бахмутський район відділений лінією розмежування.

Особливість агломерації є те, що в процесі територіального розвитку відбувалося злиття з найближчими населеними пунктами (селищами міського типу і селами), межі Горлівки і Єнакієвого підійшли впритул одна до одної.

Складається з міст Горлівки, Єнакієвого, Дебальцевого Горлівського району і Бахмутського району.

Приблизні статистичні дані (2001 р.)

• Чисельність населення — 782,7 тис. осіб.
• Площа — 2 708 км².
• Густота населення — 289,0 осіб/км².

Горлівка — центр вугледобувної, машинобудівної, хімічної, а з 1970-х років і центром легкої промисловості, значним транспортним вузлом з 2 залізничними станціями — Микитівка і Горлівка у межах міста.

Єнакієве — центр вугледобувної і металургійної промисловості.

Значними містами-супутниками є Торецьк і Вуглегірськ, де переважає вугледобувна промисловість. До агломерації входять й менш значні населені пункти — місто Бунге, селища міського типу Булавинське, Софіївка (що фактично злилося з Єнакієвим), Корсунь, Ольховатка, Гольмівське, Зайцеве, Пантелеймонівка та ін.

• Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.