Горностаєв Євген Вікентійович

Горностаєв Євген Вікентійович
Горностаєв Євген Вікентійович
Народився	1914 ; Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	15 червня 2004 ; Херсон, Україна
Країна	Україна
Діяльність	історик
	; ; ;

Євген Вікентійович Горностаєв (1914(1914), Луганськ — 15 червня 2004, Херсон) — український краєзнавець, колекціонер. Почесний громадянин міста Херсона (1998).

Життєпис

Народився у січні 1914 року в Луганську в сім'ї службовця. Того ж року сім'я переїхала до м. Херсона. Був свідком двох світових війн. У Херсоні Євген Вікентійович закінчив семирічну школу, потім — ремісниче училище і Херсонський машинобудівний технікум. Пережив голод у 20-30-і роки, воєнне лихоліття, окупаційний режим в Херсоні, примусове вивезення на роботу до нацистської Німеччини, підневільну працю в Третьому Рейху. Після визволення брав участь у відбудові міста.

Після закінчення Херсонського машинобудівного технікуму працював на заводах імені Петровського та карданних валів. З 10-річного віку займається колекціонуванням. Склав історію заводу карданних валів. Після виходу на пенсію почав займатися краєзнавством, досліджувати історію міста Херсона.

У 1997 р. Державний архів Херсонської області утворив особистий фонд Є. В. Горностаєва як визнаного краєзнавця^[1].

Помер в Херсоні 15 червня 2004 року.

Творчий доробок

На підставі особистих вражень, спогадів херсонців, архівних документів, інших джерел Є. В. Горностаєв написав багато краєзнавчих робіт, публікацій в місцевій пресі: «Забалка. Страницы истории одного из районов Херсона»^[2], «Площадь Свободы», «По страницам истории православных церквей Херсона»^[3], «Довідник старих і нових назв вулиць Херсона»^[4]. Через три роки після смерті Євгенія Вікентійовича на кошти шанувальників було видано його багаторічну працю під назвою «Улица Суворова. Суворовская: нетленная история края»^[5]^[6].

Колекція листівок, конвертів, значків, марок, присвячених Херсону, яку Євген Вікентійович збирав з молодих років, неодноразово експонувалась на виставках у краєзнавчому музеї^[7].

Фонди о6ласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара містять чимало рукописних матеріалів краєзнавця-дослідника, які він подарував у 90-ті роки ХХ століття.

Відзнаки

Рішенням III сесії Херсонської міської ради ХХІІІ скликання від 12 червня 1998 року за вагомий внесок в дослідницьку краєзнавчу роботу Горностаєву Євгену Вікентійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Херсона»^[7].

Примітки

↑ ФОНД №Р-4095 Горностаєв Євген Вікентійович (1914-2004), краєзнавець, колекціонер, почесний громадянин м. Херсон. Державний архів Херсонської області. Процитовано 10 березня 2025.
↑ История Забалки. artkavun.kherson.ua. Процитовано 9 березня 2024.
↑ Горностаев, Е. В. (1998). По страницам истории православной религии Херсона (Хронологико-историческое описание) (Російською) . Херсон.
↑ Имя вашей улицы » Мой город — Херсон (рос.). Процитовано 9 березня 2024.
↑ № 6 (2001): Південний архів (історичні науки) | Південний архів (історичні науки) (укр.). Процитовано 9 березня 2024.
↑ Горностаев, Е. В. (2007). Улица Суворова. Суворовская : нетленная летопись края (російською) . Херсон: Наддніпряночка. ISBN 966-8222-44-X.
↑ ^а ^б Горностаєв Євген Вікентійович. Херсонська міська рада. Процитовано 10 березня 2025.