Гороховатка (село)
Горохова́тка (колишня назва — Остропілля) — село в Україні, у Борівській селищній громаді Ізюмського району Харківської області. Населення за переписом 2001 року становить 557 осіб, з яких 246 — чоловіки і 311 — жінки. ГеографіяСело Гороховатка знаходиться на заході Ізюмського району в місці впадіння річки Гороховатка в Оскільське водосховище (річка Оскіл). Через водосховище є міст. На півдні село межує з селом Бахтин, на сході з селом Підлиман, на півночі з селом Гаврилівка та на заході з селом Мирне. Північніше від села розташований Кучерівський ліс. Через село проходить шосе Р79 сполученням Ізюм — Куп'янськ. Історія  Походження назви й час заснуванняСело було засноване в 1670 ріку[1][2] і спочатку було містом "Остропілля". Заснував місто полковник Григорій Донець. У 1683 році зафіксовано нову назву міста - "Гороховець", що виникла від однойменної річки. Нова назва "Гороховатка" витіснила стару назву "Остропілля" на початку XVIII століття[3] Подальші рокиУ 1679 році село стало частиною Ізюмської оборонної лінії. У XVIII столітті (до 1765 року) Гороховатка — сотенний центр Ізюмського козацького слобідського полку. Містечко мало власну ратушу і городового отамана. У 1863 році в сусідньому селі Калинове спалахнув виступ селян, у котрому брали участь і селяни Гороховатки. Під час революції 1905–1907 років у Гороховатці в 1905 році відбулася сходка селян, на котрій вони вимагали розподілу поміщицької землі. Деякі селяни свавільно почали орати її. Червона окупація в селі була встановлена в січні 1918 року. У 1929 році було проведено примусову колективізацію. Село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933 рр.. Кількість встановлених жертв — 121 людина[4]. На фронтах Другої світової війни і в партизанських загонах боролись 350 мешканців Гороховатки. У 1958 році, у зв'язку з будівництвом Оскільського водосховища, у селі Гороховатка було знесено кілька вулиць, а їхніх мешканців було переселено в інше місце. Незалежна Україна12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Борівської селищної громади.[5] 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борівського району, увійшло до складу Ізюмського району Харківсько області[6]. У березні 2022 року було окуповане рашистськими окупаційними військами, також була зруйнована школа, частково поштове відділення, кілька будинків, а також деякі споруди фермерського господарства. Звільнено 9 вересня українською армією. Етимологія назвиСтверджується, що назва походить від злиття двох слів — в «горах ховатися»[7][8]. У зв'язку з перейменуванням в 2005 році[9] села з Горохуватка на Гороховатка, у документації часто відбувається плутанина. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
Визначні пам'яткиПам'ятками села вважається курган Скорботні могили, поселення салтівської культури (періоду VIII — X століть), а також братська могила радянських вояків і пам'ятний знак воякам, які народилися у цьому селі. По сусідству з Гороховаткою був Гороховатський монастир (до наших днів не зберігся). ЕкономікаУ селі є молочно-товарна, свинячо-товарна і вівце-товарна ферми, машинно-тракторні майстерні, а також виробничий сільськогосподарський кооператив «Батьківщина». Об'єкти соціальної сфери
Відомі людиУ селі народилися ректор Харківської духовної семінарії Антоновський Степан Іванович та радянський військовий Шутько Єгор Йосипович. Див. такожПримітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
