Гортензія Пападат-Бенджеску

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2020)

Гортензія Пападат-Бенджеску
Народилася	8 грудня 1876(1876-12-08)[1][2]  Івешть, Галац, Румунія
Померла	5 березня 1955(1955-03-05)[1][3][2] (78 років)  Бухарест, Румунія
Поховання	цвинтар Беллу
Країна	Румунія[4]
Діяльність	письменниця
Знання мов	румунська[1]
Гортензія Пападат-Бенджеску у Вікісховищі

Гортензія Пападат-Бенджеску (рум. Hortensia Papadat-Bengescu; нар. 8 грудня 1876(18761208), Івешті, повіт Текуч (нині жудец Галац Румунська Молдова)- пом. 5 березня 1955, Бухарест, Румунська Народна Республіка) — румунська письменниця і драматург.

Гортензія Пападат-Бенджеску народилася 1876 року в родині генерала. Освіту отримала в Бухаресті. У 20-літньому віці вийшла заміж за чиновника магістрату. Через часті переїзди чоловіка містами Румунії, сім'я переїжджала разом з ним. Народила 4-х доньок.

Під час Першої світової війни служила медсестрою волонтерської організації Червоного Хреста, про що розповіла в одному зі своїх романів «Balaurul».

З 1933 року жила в столиці Румунії. В 1946 році була нагороджена Національною премією з літератури.

Заборонена комуністичним режимом. У старості Гортензія Пападат-Бенджеску жила в бідності, без будь-яких засобів до існування. Померла в забутті 5 березня 1955 року в Бухаресті у віці 79 років. Похована на цвинтарі Беллу в Бухаресті.

Після 1965 року творчість письменниці поступово почала повертатись із забуття.

Дебютувала в 1912 році. Свої перші твори писала французькою мовою. Її наставником в літературі був Гарабет Ібреїляну, який допоміг молодій письменниці опублікувати свої перші роботи.

Гортензія Пападат-Бенджеску авторка відточеної психологічної прози, з холодним аналітизмом хірурга в своїх романах розкриває за вишуканою респектабельністю буржуазного суспільства його пороки та недоліки. У прозі письменниці простежуються початки модерністського роману («Концерт з творів Баха»).

Найвище досягнення її творчості — цикл романів, що розкривають моральну деградацію буржуазної родини: «Незачесані дівчата» (1926), «Концерт з творів Баха» (1927), «Таємний шлях» (1933).

Оповідання, повісті, короткі романи

• Ape adânci (1919)
• Sfinxul (1920)
• Femeia în fața oglinzii (1921)
• Balaurul (1923)
• Romanță provincială (1925)
• Desenuri tragice (1927)

Драматургія

• Povârnișul (1915)
• Bătrânul (1920)
• Teatru
  • Bătrânul,
  • A căzut o stea,
  • Medievala,
  • Sora mea, Ana.

Цикл романів «Галіфакс»

• Fecioarele despletite (1925)
• Concert din muzică de Bach (1927)
• Drumul ascuns (1932)
• Rădăcini (1938)

Інші романи

• Logodnicul, 1935
• Străina.

• Большая советская энциклопедия. — Москва: Советская энциклопедия. 1969—1978. (рос.)

• Біографія [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.] (рум.)