Горянський Євген Костянтинович

Горянський Євген Костянтинович
Горянський Євген Костянтинович
Народився	29 грудня 1867; Юрківка Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області)
Помер	9 січня 1951 (83 роки); Париж
Поховання	Сент-Женев'єв-де-Буа
Діяльність	співак (ліричний тенор)
Відомий завдяки	соліст Української республіканської капели Олександра Кошиця, соліст низки московських театрів
	; ; ;

Євге́н Костянти́нович Горя́нський (нар. 29 грудня 1867(18671229), Юрківка Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області) — 9 січня 1951, Париж) — український і російський співак (ліричний тенор).

Життєпис

1900—1902 — приватно навчався співу в Катерини Массіні (Київ).

1890-ті роки — брав участь у Хорі Миколи Лисенка в Києві. І згодом не втрачав зв'язків з великим українським композитором.^[1]

З 1902 працював у Москві: соліст Опери Солодовникова (1902—1905), театру «Акваріум» (1905—1906), Опери Кожевникова (1908—1919).

1906—1908 — соліст Тифліської та Ростовської опер.

З 1914 року Горянський воював на німецько-російському фронті, був у чині полковника, потрапляв до німців у полон, про що йдеться у спогадах офіцера Олександра Успенського у книжці «В плену. Воспоминания офицера».^[2]

1919—1922 — соліст Української республіканської капели Олександра Кошиця, з якою виступав у Західній Європі.

1920-х років гастролював у Болгарії, Чехо-Словаччині. Виконував народні пісні та романси українських композиторів.

Згодом жив в еміграції у Франції. Співав у Російській опері, брав участь у концертах. 1934 року виступав на благодійному концерті на користь безкоштовної російської їдальні.

Помер 9 січня 1951 року в Парижі. Похований на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа (меморіальний ID — 75806916).^[3]

Партії

Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні)
Альфред («Травіата» Дж. Верді)
Баян («Руслан і Людмила» М. Глінки)
Володимир («Дубровський» Е. Направника)
Герман («Винова краля» П. Чайковського)
Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні)
Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло)
Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського)
Пінкертон («Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні)
Синодал («Демон» А. Рубінштейна)
Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно)

Примітки

↑ Музики сонячні дзвони: статті, рецензії, спогади / Іван Лисенко. — К., Рада, 2004. — С. 57
↑ А. А. Успенский. «В плену. Воспоминания офицера». Глава IV — Москва-Берлин: Директ-Медиа, 2015. — С. 163—164(рос.)
↑ Yevgeniy Konstantinovich Goryanskiy findagrave.com(англ.)

Посилання

Горянський Євген Костянтинович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — Т. 1 : [А – Д]. — С. 512.
Горянський Євген Костянтинович / І. М. Лисенко esu.com.ua
Лисенко І. М. Співаки України. Енциклопедичне видання / Іван Лисенко. — К. : Знання, 2012. — С. 128—129
Бурій В. М. Горянський Євген Костянтинович. // Бурій В. М. Вибрані тексти : статті, розвідки та замітки. Вип. 3 / Валерій Бурій . — Черкаси: Вертикаль, 2018. — С. 90.
Бурій В. М. Оперний співак родом з Юрківки [Архівовано 11 квітня 2018 у Wayback Machine.].
Ростовська-Ковалевська М. Феноменальний тенор // Музична культура України. — К., 2008
M. M. Ипполитов-Иванов. Письма. Статьи. Воспоминания. — М., 1986. С. 125.(рос.)