Горячева Ірина Георгіївна
Ірина Георгіївна Горячева (нар. 30 травня 1947, Свердловськ, СРСР) — радянський і російський вчений, фахівець в області механіки деформівного твердого тіла, механіки контактних взаємодій та трибології[1]. Доктор фізико-математичних наук, професор МДУ і МФТІ, академік РАН (2003; член-кореспондент з 1997 року)[2][3]. БіографіяНародилася 30 травня 1947 року в Свердловську. У 1965 році закінчила із золотою медаллю середню школу № 17 міста Тольятті Куйбишевської області[4]. Закінчила механіко-математичний факультет МГУ по кафедрі теорії пластичності (1970) та аспірантуру того ж факультету (1973); учениця Л. О. Галіна. З 1973 року працює в Інституті проблем механіки АН СРСР (нині РАН) в лабораторії трибології (з 1996 року — завідувач цією лабораторією)[3]. У 1974 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Дослідження тертя кочення з врахуванням проковзування та в'язкопружності», а в 1988 році — докторську дисертацію «Контактні задачі в трибології». Професор кафедри теорії пластичності МДУ, а також професор кафедри механіки керованих систем МФТІ[3]. Під керівництвом І. Г. Горячевої захищені 6 кандидатських дисертацій, а один з її учнів захистив докторську дисертацію[4]. Голова Міжвідомчої наукової ради з трибології РАН, Міносвіти Росії і Спілки наукових та інженерних об'єднань (товариств)[5][6]. З 2011 року — голова Російського національного комітету з теоретичної та прикладної механіки[6][7]. Член редколегій журналів «Прикладна математика і механіка» (головний редактор з 2019), «Обчислювальна механіка суцільних середовищ», «Трибологія і зношення» та ін. Обрана 30 травня 1997 року членом-кореспондентом РАН по Відділенню проблем машинобудування, механіки і процесів управління. 22 травня 2003 року обрана дійсним членом РАН по Відділенню енергетики, машинобудування, механіки і процесів управління[3]. Наукові інтересиІ. Г. Горячева працює в області деформівного твердого тіла, займаючись в основному завданнями механіки контактних взаємодій та трибології. Вклала істотний внесок у розробку теоретичних основ механіки дискретного контакту і методів розрахунку контактних характеристик однорідних та неоднорідних шорстких тіл, у розвиток теорії взаємодії пружних і в'язкопружних тіл з урахуванням адгезійних сил різної природи, у побудову аналітичних методів розв'язання ряду змішаних задач теорії пружності та в'язкопружності[4]. Ірина Горячева є автором понад 150 публікацій, у тому числі трьох монографій[4]. Нагороди
Вибрані праці
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia