Гошева Ірина Прокопівна

Гошева Ірина Прокопівна
Народилася	12 (25) березня 1911  Q24071973?, Російська імперія
Померла	11 березня 1988(1988-03-11)[1] (76 років)  Москва, РРФСР, СРСР[2]
Поховання	Невзоровське кладовищеd
Країна	СРСР
Діяльність	акторка
Заклад	ЛТК; МХАТ СРСР імені М.Горького; МХАТ імені А.П. Чехова
Нагороди
IMDb	ID 0331478

Ірина Прокопівна Гошева (нар. 12 [25] березня 1911, Архангельськ^[3] — пом. 11 березня 1988, Москва) — радянська актриса театру і кіно, Народна артистка РРФСР (1963).

Ірина Гошева народилася в Архангельську 12 (25) березня 1911 року. У 1932 році закінчила Ленінградський технікум сценічних мистецтв і в тому ж році вступила до «Молодого театру» під керівництвом Сергія Радлова.

В 1935—1940 роках актриса грала в Ленінградському театрі комедії під керівництвом Миколи Акімова, а в 1940 році на запрошення Володимира Немировича-Данченка перейшла до МХАТу, де служила до 1974 року.

Сергій Ейзенштейн планував знімати Ірину Гошеву в ролі Анастасії у фільмі «Іван Грозний», але її не відпустили з Художнього театру до Алма-Ати на зйомки. Про це згадується в запису розмови Сталіна з С. Ейзенштейном та М. Черкасовим, яка пройшла 26 лютого 1947 року.

У 1963 році їй присвоєно звання Народної артистки Російської РФСР.

З 1987 по 1988 рік працювала у МХАТі імені А. П. Чехова. Ірина Гошева померла у 1988 році й була похована на Невзоровському кладовищі в місті Івантєєвка.

• Заслужена артистка РРФСР (5 листопада 1947)
• Народна артистка РРФСР (30 січня 1963)
• Орден Трудового Червоного Прапора (26 жовтня 1948)
• Орден «Знак Пошани» (1 червня 1940)
• Медалі

В Ленінградському театрі комедії

• 1936 — «Собака на сіні» (автор Лопе де Вега, режисер Микола Акімов) — Діана
• 1937 — «Весняний огляд» (автор В. Шкваркіна 1937 року, режисери Сергій Юткевич і Хеся Локшина) — Люба
• 1939 — «Небезпечний поворот» (автор Д. Прістлі, режисер Григорій Козінцев, худ. Микола Акімов) — Оуен
• 1940 — «Тінь» (автор Євген Шварц, режисер Микола Акімов) — Аннуціата

У МХАТі СРСР імені М. Горького

• 1940 — «Три сестри» (Антон Чехов) — Ірина
• 1945 — «Вишневий сад» (Антон Чехов) — Аня
• 1945 — «Ідеальний чоловік» (Оскар Вайлд) — леді Мейбл Чілтерн
• 1947 — «Дні і ночі» (Костянтин Симонов) — Аня Клименко
• 1949 — «Дванадцять місяців» (Самуїл Маршак) — Пасербиця
• 1951 — «Божевільний день, або Одруження Фігаро» (П'єр Бомарше) — Сюзанна
• 1952 — «Таланти і шанувальники» (Олександр Островський) — Негіна
• 1956 — «Осінній сад» — Констанс Такерман
• 1958 — «Третя, патетична» (Микола Погодін) — Марія Іллівна Ульянова
• 1962 — «Будинок, де ми народилися» (Павло Когоут) — Матір
• 1964 — «Зима тривоги нашої» (Дж. Стейнбек)
• 1971 — «Потойбічні зустрічі» (Л. В. Гінзбург ) — Емма
• 1973 — «Кремлівські куранти» (Микола Погодін) — Забєліна
• 1974 — «Соло для годинника з боєм» (Освальд Заградник) — пані Конті
• 1974 — «Синій птах» (Моріс Метерлінк) — бабуся

• 1934 — Юність Максима — ув'язнена
• 1939 — Два брата — Вера
• 1953 — Анна Кареніна — Варя Вронська
• 1963 — Тепер нехай іде — Герміон
• 1969 — Злочин і кара — Пульхерія Олександрівна Раскольникова, мати Родіона Раскольникова
• 1970 — Чарівна сила мистецтва (новелла) — учителька Олена Сергіївна Сергеєва
• 1971 — Вчора, сьогодні і завжди — Ганна Павлівна Шеїна
• 1971 — Змова
• 1971 — Людина з іншої сторони — мати Віктора
• 1975 — Переможець — Олена Миколаївна Мокашева, мати Георгвя
• 1977 — Любов Ярова — Горностаєва, дружина професора
• 1978 — Проводи — секретарка
• 1979 — Дорослий син — бабуся Андрія Шульгіна
• 1980 — Депутатська година — Валентина Георгіївна
• 1981 — Жінка у білому — місис Клеменс
• 1981 — Через Гобі і Хінган — Надія Федорівна
• 1983 — Петля — Поліна Іванівна
• 1984 — Загадка Кальмана
• 1985 — Щиро Ваш… — мати Павла
• 1986 — Без сина не приходь! — учителька співів
• 1986 — Осінній вітер

• 1951 — Висока гірка
• 1952 — Валідуб — мать Янека
• 1954 — Помаранчеве горлечко
• 1955 — Острів помилок — Галочка
• 1959 — Бурштиновий замок