Грабовський Валерій Васильович

Грабовський Валерій Васильович
Народився31 березня 1948(1948-03-31) або 1948[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Грозний, РРФСР, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 жовтня 2015(2015-10-30) або 2015[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів, Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛичаківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, редактор, журналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьжурналістика[1], редагування[1] і літературна діяльністьd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих

Валерій Васильович Грабовський (31 березня 1948, Грозний (Чечня) — 30 жовтня 2015, Львів) — український письменник, редактор і журналіст. Член Національної Спілки журналістів України (1979)  

Життєпис

Закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка. Член КПРС з 1975 р.

Автор книг:

  • «Борис Возницький» (2001)
  • «Дмитро Крвавич» (2003)
  • «Місто пробуджених левів» (2007)
  • «Грім» (2009)
  • «Житейське море» (2015)

Редагував меморіалівську газету «Поклик сумління» і культурно-мистецький тижневик «Неділя», готував випуски журналу «Театральна бесіда», започаткував серію «Славетні галичани», написав і видав майже два десятки книжок.

З-під пера Валерія Грабовського вийшли книги про Героя України Бориса Возницького, скульптора Дмитра Крвавича, політика і громадського діяча Василя Куйбіду. А роман «Грім» (2009) автор присвятив усім учасникам національно-визвольних змагань, які зі зброєю в руках наближали незалежність України в роки Другої світової війни.

Його остання книжка — художньо-документальна повість «Житейське море», ґрунтовна праця про двох корифеїв українського національного театру народну артистку України Таїсію Литвиненко і лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, народного артиста України Федора Стригуна.

Пройшов непростий шлях від комуніста до  українського патріота.

Помер раптово.

Мешкав у Львові.

Похований на 86 полі Личаківського цвинтаря.

Посилання

  1. а б в г д е ж и к Чеська національна авторитетна база даних
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya