Градиленко Дмитро Віталійович

Дмитро Градиленко
Особисті дані
Повне ім'я	Дмитро Віталійович Градиленко
Народження	11 серпня 1969(1969-08-11) (55 років)
	Москва, СРСР
Зріст	179 см
Вага	75 кг
Громадянство	СРСР  Росія
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
	СДЮСШОР-2 ЛРОНО (Москва) ЦСКА
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1986—1987 «Червона Пресня» 29 (0) 1987—1988 «Спартак» (М) 6 (0) 1989 ЦСКА 1 (0) 1989 «СКА-Карпати» 5 (0) 1989—1993 / «Спартак» (М) 16 (0) 1992—1993 →  «Спартак-д» (М) 33 (0) 1993 «Інтеррос» 15 (0) 1994 «Лада» (Т) 23 (1) 1995 ЦСКА (М) 20 (0) 1995 →  ЦСКА-д 2 (1) 1996—1998 «Ростсільмаш» 58 (4) 1998 →  «Ростсільмаш-д» 1 (0) 1998 «Торпедо» (М) 14 (0) 1999 «Жемчужина» 8 (0) 1999 →  «Жемчужина-2» 1 (0) 2000—2001 «Локомотив» (НН) 25 (1) 2001 «Титан» (Реутов) 14 (0) 2002 «Металург» (Видне) (КФК)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дмитро Віталійович Градиленко (рос. Дмитрий Витальевич Градиленко; нар. 11 серпня 1969, Москва, СРСР) — радянський та російський футболіст, захисник, майстер спорту, згодом — футбольний агент, телекоментатор.

Вихованець СДЮШОР ЦСКА Москва. Розпочинав футбольну кар'єру в московських клубах «Червона Пресня», ЦСКА та «Спартак».

У вищій лізі Росії виступав за команди «Спартак», «Лада», ЦСКА, «Ростсільмаш», «Торпедо», «Жемчужина» та нижньогородський «Локомотив», в якому був капітаном^[1]. Дебютував у вищій лізі Росії 21 березня 1993 в домашньому матчі московського «Спартака» проти «Спартака» з Владикавказа, замінивши на 64-й хвилині Раміза Мамедова. Зіграв 11 матчів у Кубку СРСР, 9 матчів у Кубку Росії та 7 матчів в єврокубках.

Після завершення кар'єри гравця працював футбольним агентом та коментатором на телеканалі «Спорт», згодом — «Росія-2». Коментував трансляції чемпіонатів світу та Європи 2004^[2], 2006^[3], 2008, 2010 та 2012 року. У 2010-2011 роках перебував на посаді спортивного директора брянського «Динамо»^[4]. З вересня 2012^[5] по серпень 2015 року займав посаду спортивного директора в футбольному клубі «Зеніт» (Пенза)^[6][7].

1 грудня 2018 року стало генеральним директором клубу «Урожай»^[8]. Але за даними сайту ПФЛ генеральним директором в «Урожаї» значився Іван Хатильов.

У червні 2019 року відсторонений від футболу (заборона вести будь-яку діяльність, пов'язану з футболом) терміном на один рік^[9][10].

У вересні 2020 року журналіст видання «Спорт-Експрес» Максим Алланазаров повідомив, що Градиленко працює в службі таксі^[11].

• Друга ліга СРСР
  • Чемпіон (1): 1986 (1 зона)

• Перша ліга СРСР
  • Чемпіон (1): 1989

• Вища ліга СРСР
  • Срібний призер (1): 1991

• Перша ліга Росії
  • Чемпіон (1): 1992 (3 зона)

• Кубок чемпіонів Співджружності
  • Володар (1): 1993 (1 матч)

• Офіційна сторінка Дмитра Градиленка [Архівовано 5 вересня 2021 у Wayback Machine.] в соціальній мережі Twitter
• Градиленко Дмитро Віталійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Градиленко Дмитро Віталійович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця [Архівовано 1 січня 2020 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
• Профіль гравця [Архівовано 10 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Український футбол»
• Профіль гравця [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті klisf.net (рос.)
• Профіль гравця [Архівовано 14 грудня 2020 у Wayback Machine.] на сайті sportbox.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті footbook.ru (рос.)
• Профіль гравця [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті bombarder.narod.ru (рос.)
• Профіль гравця [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті sport-express.ru (рос.)
• Профіль гравця [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті cska-games.ru (рос.)
• Профіль тренера на сайті transfermarkt.com (англ.)