Гранд-Жорас

	Гранд-Жорас; фр. Grandes Jorasses
	Північна стіна Гранд-Жорасу і льодовик ЛешоПівнічна стіна Гранд-Жорасу і льодовик Лешо
	45°52′00″ пн. ш. 6°59′00″ сх. д. / 45.866666666667° пн. ш. 6.9833333333333° сх. д.
Країна	Італія, Франція
Регіон	Західні Альпи
Система	Альпи
Тип	гора
Висота	4208 м
Висота відносна	843 м
Ізоляція	7,9 км
Перше сходження	30 червня 1868 р. (Horace Walker, Melchior Anderegg, Johann Jaun і Julien Grange)
	Гранд-Жорас Гранд-Жорас (Італія)
	Гранд-Жорас у Вікісховищі

Гранд-Жорас (фр. Grandes Jorasses) — вершина в масиві Монблану висотою 4208 м н.р.м., розташована на кордоні Італії і Франції. Північна стіна вершини Гранд-Жорас є однією з найскладніших стін в Альпах.

Вершина являє собою шість піків, що знаходяться в гребені протяжністтю близько 1 км:

Pointe Walker (4208 м) — названий на честь Гораса Вокера (фр. Horace Walker), який здійснив перше сходження на Гранд-Жорас
Pointe Whymper (4184 м) — названий на честь англійського альпініста, що першим зійшов на Маттергорн Едварда Уімпера, який здійснив перше сходження на цей другий за висотою пік Гранд-Жорас
Pointe Croz (4110 м) — названий на честь гіда з Шамоні Мішеля Кро
Pointe Margherita (4065 м) — названий на честь королеви Маргарити Савойської, дружини короля Італії Умберто I
Pointe Elena (4045 м) — названий на честь принцеси Єлени Савойської
Pointe Young (3996 м) — названий на честь британського альпініста, поета, письменника Джеффрі Янга.

Перше сходження на найвищу точку Гранд-Жораса (пік Pointe Walker) було здійснено 30 червня 1868 р. Horace Walker з гідами Melchior Anderegg, Johann Jaun і Julien Grange. Другий за висотою пік Pointe Whymper був вперше підкорений 24 червня 1865 р. першопідкорювачем Маттергорну англійським альпіністом Едвардом Уімпер (Edward Whymper) спільно з Christian Almer, Michel Croz і Franz Biner.

Північна стіна

Розташована з французького боку північна стіна Гранд-Жораса є однією з шести знаменитих північних стін в Альпах. Вона височіє на висоту більше кілометра над льодовиком Лешо (фр. Leschaux Glacier). Класичний варіант сходження по північній стіні — маршрут Ріккардо Кассіна (Cassin з Esposito і Tizzoni), пройдений в 1938 році і прокладений прямо на Пойнт Вокер.

Взимку північну стіну Гранд-Жорас було вперше пройдена Вальтером Бонатті в 1954 році.

Див. також

Література

Walter Bonatti, Montagnes d'une vie, chapitres XIV Dans la face nord des Grandes Jorasses en hiver (1963) et XV Éboulements et tempêtes à l'éperon Whymper (1964), Arthaud, Paris, 1997 ISBN 2-7003-1144-2
Philippe Bonhème, La face Nord de René Demaison, Ramsay, 2009 ISBN 978-2-8122-0002-1
René Desmaison, 342 heures dans les Grandes Jorasses, Hoëbeke, coll. " Retour à la montagne ", 2003, ISBN 2842301420
René Desmaison, Les forces de la montagne, chapitres 10 Margherita, notre dernière cordée, 18 Tempête sur les Grandes Jorasses, 26 Le Linceul des Grandes Jorasses et 29 Ascension vers l'enfer, Hoëbeke, 2005, ISBN 2-84230-229-X
Robert Flematti, Flemattissime, chapitre 8 Le Linceul, Guérin, 2006, ISBN 2-911755-98-7
Roger Frison-Roche, Retour à la montagne
Ivano Ghirardini, Thanatos, 1986
Jean-Marie Defossez, Face Nord