Гра з асфіксією

Гра з асфіксією (задухою) — умисне перекриття доступу кисню до мозку з метою викликати короткочасну непритомність і стан ейфорії. Існують два різних методи, що використовуються для досягнення гіпоксії (кисневого голодування): странгуляція (удушення) і самоіндукована гіпокапнія (нестача вуглекислоти у крові), часто вони можуть поєднуватися. Ця небезпечна забава зустрічається серед дітей та підлітків; займаються нею як мінімум з початку XX століття^[1]^[2]. На відміну від сексуальної асфіксії, метою ігор з задухою не є отримання статевого збудження^[3].

Є безліч жаргонних назв цих ігор^[4]^[5], наприклад, у російськомовному середовищі цю гру називають «Собачим кайфом»^[6]^[7].

Розповсюдження

Проведене 2006 року у штаті Огайо дослідження встановило, що 11 % дітей у віці 12-18 років та 19 % у віці 17-18 років стверджують, що коли-небудь займалися «іграми»^[8]. 2008 року дослідження канадського Центру з проблем наркоманії та психічного здоров'я показало, що принаймні 79 тисяч студентів у канадській провінції Онтаріо брали участь у даному акті^[9].

Механізми

Є два основних механізми цієї практики, що призводять до церебральної гіпоксії (кисневого голодування мозку), — странгуляція (удушення) і самоіндукована гіпокапнія (нестача вуглекислоти у крові) — і багато інших варіацій. Ці механізми, як правило, плутають один з одним або розглядають як один, але вони дуже різні, хоча й мають потенціал до незворотних ушкоджень головного мозку і навіть смерті^[10].

При обох механізмах жертва може відчувати швидкоплинні галюцинації або сновидіння, приходити до тями з короткочасною втратою пам'яті і мимовільними рухами кінцівок. Нормальний стан, як правило, настає протягом декількох секунд, але ці заходи можуть викликати постійну травму головного мозку або навіть смерть, особливо якщо грати поодинці з удавкою^[11].

Смертність і шкода здоров'ю

Статистика про загиблих і неврологічні порушення має суперечливий характер, хоча є ознаки значного внеску практики у смерті й інвалідності, особливо серед неповнолітніх чоловіків у найрозвиненіших країнах. Більшість вважає, що смертність значно занижена через зовнішню схожість із самогубством^[12].

Згідно з дослідженням американських Центрів контролю і профілактики захворювань (CDC), в 1995—2007 роках 82 дитини у віці від 6 до 19 років померли у США внаслідок цієї гри, (див. діаграму праворуч). З них 86,6 % були хлопці, середній вік — 13 років. 95,7 % цих випадків смерті сталися в той час, коли дитина була сама; батьки загиблих не знали про гру у 92,9 % випадків. Смерті були зареєстровані в 31 штаті і не були згруповані за місцем, порою року або днем тижня. Наявність у загиблих неврологічних ушкоджень за життя, з урахуванням обставин смерті, визначити складно.

Гра також може призвести, внаслідок падіння або неконтрольованих рухів, до непрямих травм, таких, як струс мозку, переломи кісток, укус язика і синців біля очей^[13].

Ознаки захоплення грою з асфіксією

Зовнішніми проявами гри дітей із задушенням можуть бути: обговорення гри, налиті кров'ю очі, сліди на шиї, сильні головні болі, дезорієнтація; канати, шарфи, ремені, прив'язані до меблів або дверних ручок; нез'ясовна наявність таких речей, як псячі смички^[14].