Гречаник Олександр Олександрович

Олександр Гречаник
Олександр Олександрович Гречаник
Олександр Гречаник; Олександр Олександрович Гречаник
Майстер-сержант
Загальна інформація
Народження	10 листопада 1977; м. Самбір, Львівська область
Смерть	4 червня 2023 (45 років); біля с. Гатище, Чугуївський район, Харківська область, Україна; (загинув у ході бойових дій)
Національність	українець
Псевдо	Грек
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	ССО України
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну (з 2022) Битва за Ірпінь; Бої за Сєвєродонецьк (2022); Бої за Лисичанськ (2022); Битва за Бахмут; ;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Олекса́ндрович Греча́ник (10.11.1977—04.06.2023) — український спортсмен та військовослужбовець, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (посмертно, 20.01.2025).

Життєпис

Народився 10 листопада 1977 року в м. Самборі на Львівщині. Проживав у м. Новий Калинів, де навчався у середній школі № 7. Після закінчення школи проходив строкову службу у 73 морському центрі спеціальних операцій, після якої залишився служити в частині за контрактом, з отриманням звання "мічман". Після завершення контракту жив у Миколаєві. Закінчив психологічний факультет Миколаївського державного університету. Працював на керівних посадах.

Після повернення до Львова працював тренером у львівських спортивних закладах. Чемпіон Європи з кікбоксингу, інструктор кросфіту. Був інструктором з рятувальної справи у Малабо (Екваторіальна Гвінея); інструктором-водолазом, інструктором з парашутної справи та працював на нафтовидобувних вежах у Туркменістані, де отримав декомпресійну хворобу.

З початком російського вторгнення в Україну добровільно став на захист країни у складі Сил спеціальних операцій ЗСУ. Служив у 8-у окрему полку спеціального призначення імені князя Ізяслава Мстиславича. Виконував бойові задачі в Київській, Харківській та Донецькій областях на посаді кулеметника групи (пізніше на посаді заступника командира групи, головного сержанта роти та командира групи). Брав участь в боях за Ірпінь, Северодонецьк, Лисичанськ та Бахмут.

Загинув 4 червня 2023 року в стрілецькому бою біля с. Гатище Харківської області.^[1]

Похований у с. Ільківка на Вінничині^[2].

Залишились дружина, донька, син та батьки.

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 січня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[3].
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (24 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[4].