Гриб Андрій Андрійович

Андрій Андрійович Гриб
Народження	15 серпня 1921(1921-08-15) Шельпахівка
Смерть	19 липня 2000(2000-07-19) (78 років) Київ
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	СРСР
Рід військ	артилерія
Роки служби	1939—1965
Партія	КПРС
Звання	Полковник
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Андрій Андрійович Гриб (15 серпня 1921, Шельпахівка — 19 липня 2000, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир батареї 124-го гвардійського артилерійського полку 52-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії Воронезького фронту, гвардії капітан.

Народився 15 серпня 1921 року в селі Шельпахівка Христинівського району Черкаської області в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1943 року. Закінчив середню школу.

У 1939 році призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Харківське артилерійське училище. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Воронезькому фронті.

5 липня 1943 гвардії капітан А. А. Гриб відзначився при відбитті атаки танків і піхоти ворога в районі хутора Яхонтов Яковлевського району Бєлгородської області. Його батарея знищила шість важких і чотири середні танки, сім автомашин і до трьохсот солдатів і офіцерів ворога. У ході бою противнику вдалося прорватися до спостережного пункту батареї і оточити його. У рукопашній сутичці гвардії капітан А. А. Гриб особисто знищив декілька гітлерівців, вийшов з оточення і продовжив керувати батареєю.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 вересня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії капітану Андрію Андрійовичу Грибу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3922).

Після закінчення війни продовжив службу в армії. У 1952 році закінчив Вищі академічні курси Генерального штабу. З 1965 року полковник А. А. Гриб — в запасі. Жив у Києві, працював інженером по техніці безпеки на фабриці індивідуального пошиву^[1]. Помер 19 липня 2000 року. Похований у Києві на Міському цвинтарі «Берківцях» (ділянка № 85).

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1: Абаев—Любичев / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — 911 с. (рос.)
• Они отстояли мир: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Черкасской области. — Днепропетровск: Промінь, 1985. — 398 с. (рос.)