Гризуни-землериї

Гризуни-землериї — екоморфологічний тип ссавців, пристосованих по підземного способу життя.

До цієї групи відноситься понад 30 родів різних родів гризунів. Найвідомішими з них є:

• сліпак з родини сліпакових — широко поширені у східній Європі, на Балканах і в Малій Азії;
• голий землекоп та Піскорий з родини землекопових (Bathyergidae) — широко поширені на африканському континенті;
• гофер з родини гоферових (Geomyidae) — широко поширені на американському континенті.

З представлених в Україні ссавців типовими гризунами-землериями є три роди:

• сліпак (Spalax),
• сліпець (Nannospalax),
• сліпачок (Ellobius).

У багатьох місцях місцеве населення (особливо дачники) називають всіх ссавців-землериїв «кротами», маючи на увазі їхню здатність кротити, тобто наривати «кротовини».

Більшість гризунів-землериїв є солітарними, тобто ведуть поодинокий спосіб життя (звісно, у позашлюбний і позарепродуктивний період). Лише для деяких груп характерне зворотне — еусоціальність. Зокрема, голі землекопи живуть великими групами (до 80 особин), всі члени яких є дуже залежними від інших (добування корму, рийна діяльність, обігрів тощо).

представники родини сліпакові

• 
  Сліпак звичайний (Spalax microphthalmus)
• 
  кротовини сліпця Еренберга (Nannospalax ehrenbergi)
• 
  сліпець Еренберга (Nannospalax ehrenbergi)

представники родин землекопові та гоферові

• 
  землекоп Heliophobius argenteocinereus
• 
  Голий землекоп, або "піщане цуценя" (Heterocephalus glaber)
• 
  піскорий (Cryptomys)
• 
  гофер рівнинний (Geomys bursarius)

• Землекопові
• Сліпакові
• Солітарні тварини
• Екоморфологія
• Троґломорфність

• Коробченко М., Загороднюк І. [[https://web.archive.org/web/20181209165204/http://www.terioshkola.org.ua/library/varia-articles/korobchenko-2009-(spalax-tax).pdf Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] Таксономія та рівні диференціації сліпаків (Spalacidae) фауни України і суміжних країн]] // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2009. — Вип. 26. — С. 13-26. pdf >>> [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Коробченко М. А., Загороднюк І. В., Ємельянов І. Г. Підземні гризуни як життєва форма ссавців [Архівовано 19 вересня 2011 у Wayback Machine.] // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2010. — № 8. — С. 5-32.
• Решетник Е. Г. Матеріали до вивчення систематики, географічного поширення та екології сліпаків (Spalacinae) УРСР // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 1941. — № 24. — С. 23-95.
• Begall S., Burda H., Schleich C. E. (eds.). Subterranean rodents: news from underground. — Berlin, Heidelberg, New York : Springer, 2007. — 340 p.