Грико Владислав Володимирович
Владислав Володимирович Грико (нар. 25 січня 1997) — український гімнаст. Учасник Олімпійських ігор 2016. Чемпіон Європи в командній першості, призер Всесвітньої Універсіади та Юнацьких Олімпійських ігр. Заслужений майстер спорту України. Кар'єраПочав займатися спортивною гімнастикою в Харкові, Україна, перший тренер — Стомаченко Н. В., Азімов В. Б.[1] 2014![]() На літніх юнацьких Олімпійських іграх 2014 у Нанкіні, Китай, у фіналі багатоборства посів шосте місце, а у фіналі вправи на коні з 14,150 бала здобув срібну нагороду та у вправі на кільцях з 13,300 бала — бронзову.[2] 2016У березні на турнірі EnBW DTB Pokal в Штутгарті, Німеччина, в командних змаганнях разом з Олегом Верняєвим, Ігорем Радівіловим, Максимом Семянківим посіли друге місце, поступившись пів бала команді Великої Британії.[3] У травні на чемпіонаті Європи в Берні, Швейцарія, разом з Олегом Верняєвим, Ігорем Радівіловим, Максимом Семянківим, Іллєю Єгоровим в командних змаганнях зупинилися за крок від п'єдесталу, посівши четверте місце. На Олімпійських іграх 2016 в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, в командних змаганнях разом з Олегом Верняєвим, Ігорем Радівіловим, Максимом Семянківим та Андрієм Сенічкіним посіли восьме місце.[4] 2017На чемпіонаті України в Кропивницькому здобув бронзу в багатоборстві, а також срібло на коні та бронзу на паралельних брусах.[5] На літній Універсіаді 2017 в Тайбеї разом з Олегом Верняєвим, Ігорем Радівіловим, Петром Пахнюком та Владиславом Грико здобув срібну нагороду в командній першості. На кубку України в Києві в багатоборстві зупинився за крок до п'єдесталу, виборовши золото у брусах, срібло на коні, а також бронзові нагороди у вправах на кільцях, у вільних вправах, поперечині та командних змаганнях.[6] 2018На кубку України зі спортивної гімнастики в Києві здобув перемогу у вправах на брусах, став другим у вільних вправах, коні та кільцях, а також бронзову нагороду на поперечині.[7] На чемпіонаті світу в Досі, Катар, разом з Ігорем Радівіловим, Петром Пахнюком, Олегом Верняєвим та Максимом Василенко в командних змаганнях посіли дев'яте місце, що забезпечило команді право позмагатися за олімпійську ліцензію в команді на наступному чемпіонаті світу. На Меморіалі Блюма, що проходив у Барселоні, Іспанія, в грудні у багатоборстві посів четверте місце, а у вправі на коні з сумою 13,700 бала виборов срібну нагороду та в опорному стрибку — бронзову нагороду.[8] 2019На традиційному турнірі зі спортивної гімнастики на призи дворазового олімпійського чемпіона Валерія Люкіна в США з сумою 80,900 бала посів шосте місце в багатоборстві та здобув бронзову нагороду у вправі на коні (13,850 бала).[9] На Універсіаді в Неаполі, Італія, у фіналі багатоборства посів восьме місце. У вересні 2019 на етапі кубку світу в Парижі, Франція, п'яте місце на брусах.[10] На чемпіонаті світу в Штутгарті, Німеччина, разом Ігорем Радівіловим, Петром Пахнюком, Олегом Верняєвим, Євгеном Юденковим та Максимом Василенко (запасний) в командних змаганнях посіли восьме місце та здобули олімпійську ліцензію в команді на Олімпійські ігри в Токіо. 2020У грудні під час пандемії коронавірусу в грудні на Чемпіонаті Європи в Мерсіні, Туреччина, разом з Петром Пахнюком, Ігорем Радівіловим, Євгеном Юденковим та Романом Ващенко здобув історичну для збірної України перемогу в командній першості з результатом 248,963 бала.[11] У фіналі опорних вправ посів п'яте місце. 202120 лютого був прооперований після розриву передньої хрестоподібної зв'язки та заднього меніску.[12] Результати на турнірах
*змішана команда Виступи на Олімпіадах
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia