Гринюк Володимир Володимирович

Володимир Володимирович Гринюк
Полковник
Загальна інформація
Народження	14 жовтня 1986(1986-10-14) (38 років) Ківерці, УРСР
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Командування
2022-н.ч.  30 ОМБр, командир мотопіхотного батальйону 2017-2022  30 ОМБр, заступник командира механізованого батальйону ?-2017(?)  30 ОМБр, командир механізованої роти механізованого батальйону
Нагороди та відзнаки

Гринюк Володимир Володимирович (14 жовтня 1986, м. Ківерці, УРСР) — полковник Збройних сил України, начальник кафедри військової підготовки НУОУ. командир мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.^[1] Герой України (2015), учасник російсько-української війни. Заступник голови СУВІАТО.

Закінчив Луцький педагогічний коледж (2006). Відтоді проходив строкову службу в лавах Збройних сил України та навчався в Академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного у Львові. Після здобуття вищої військової освіти служив у 30-й окремій механізованій бригаді 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, що дислокується у м. Звягель Житомирської області.^[2]

Станом на початок 2015 року — капітан, командир механізованої роти механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.^[3][4]

10—11 лютого 2015 року під час зачистки населеного пункту Логвинове завдяки сміливості та блискавичним рішучим діям офіцера штурмова група захопила частину населеного пункту, при цьому особисто Володимир Гринюк знищив 3 одиниці бронетехніки та до 30 бойовиків. Під час проведення операції отримав поранення, але продовжив керувати зведеним підрозділом. Підпорядкований В.Гринюку підрозділ знищив велику кількість бронетехніки та живої сили незаконних збройних формувань.^[3]

Станом на жовтень 2017 року — заступник командира механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.^[5]

Станом на липень 2022 року — командир мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.^[1]

Начальник кафедри військової підготовки Національного університету оборони України

• майор (19 жовтня 2017)^[5]
• підполковник (2022)^[2]
• полковник (2023)

• Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 березня 2015) — за виняткову мужність, героїзм і незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[6]
• Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022)^[2]

  

• У Києві на території Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (проспект Повітрофлотський № 28) встановлено стелу з іменем Героя.^[7]

Інтерв'ю Володимира виданню Nova Ukraine в липні 2022 р.