Грифола кучерявенька
Грифола кучерявенька, грифола листувата, гриб-баран, бараняча голова (бараньоха), маїтаке (Grifola frondosa) — вид базидіомікотових грибів родини мерипілові (Meripilaceae).[2] Це великий, іноді величезний гриб, іноді називають грибом-бараном. Відрізняється чудовим смаком, але зустрічається рідко. В основному гриб зростає у Китаї,[3] в північно-східній частині Японії і Північній Америці, і цінується в традиційній китайській і японській гербології як лікарський гриб. Він широко вживаний в Японії, а його популярність у східній кухні зростає, однак повідомляють, що гриб в рідких випадках може спричинити алергічні реакції. ПоширенняАреал виду: Євразія, Північна Америка, Австралія. В Україні на території Закарпаття, Карпатських та західноукраїнських лісів, у Лісостепу, степу, а також у Гірському Криму. Росте у листяних та мішаних лісах, біля основи стовбурів і пеньків листяних дерев (переважно дуба, бука). Трапляється вкрай рідко. Місцезростання з року в рік одне й теж. ОписПлодові тіла грибів діаметром до 80 см і масою до 10 кг. Плодове тіло являє собою густий рунистий зросток псевдошапкових грибів з досить виразними ніжками, що переходять у листкоподібні або язикоподібні капелюшки. Ніжки світлі, капелюшки по краях темніші, у центрі світліші. Колір від сіро-зеленуватого до сіро-рожевуватого, залежно від віку та освітлення. М'якоть біла, ламка, має цікавий горіховий запах та смак. ВикористанняГриб має своєрідний горіховий смак. У їжу краще використовувати молоді екземпляри, які варять, сушать. Дуже гарний для супів, бульйонів та смаження. Бараньоха з баношем це дуже традиційна і смачна Гуцульська страва. На Прикарпатті традиційною є зупа з бараньохи та домашньою локшиною. На зиму використовують сушені баранячки. Також маринують за звичайний рецептом. Традиційно використовували як недільну святкову їжу, а також на Святий вечір як одну з пісних страв. Є повір’я що коли жито починає колоситися тоді треба йти до лісу по бараньохи.[4] В Японії має назву «маїтаке», що означає — танцюючий гриб.[5] Природоохоронний статусВключений до Червоної книги України (2009) та Білорусі (1993). Охороняється також в Литві, Польщі. Див. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
