Гришко Володимир Данилович

Володимир Гришко
Володимир Гришко
Основна інформація
Повне ім'я	Гришко Володимир Данилович
Дата народження	28 липня 1960 (64 роки)
Місце народження	Київ
Роки активності	з 1988
Громадянство	Україна
Національність	українець
Професії	оперний співак
Праця в операх	Metropolitan Opera (Нью-Йорк)
Співацький голос	драматичний тенор
Інструменти	вокал[d]
Мова	українська, англійська, італійська, китайська
Жанр	опера
Співпраця	Лучано Паваротті, Монсеррат Кабальє, Деміс Русос
Нагороди
	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Премії	«Celebrity Awards 2020»
maestrogrishko.com/ukr/
	Файли у Вікісховищі

Володимир Данилович Гришко (нар. 28 липня 1960 р. у Києві) — Народний артист України (1996), лауреат Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (жовтень 2005), повний кавалер ордену За заслуги, соліст Metropolitan Opera (Нью-Йорк), соліст Маріїнського театру з 1996 по 2006 рік (Санкт-Петербург).

Музична кар'єра

З семи років співав у хорі «Щедрик». Закінчив Київське музичне училище ім. Р. М. Гліера в 1982 спеціальність класична гітара, в цьому ж році поступає до Київської консерваторії. З 1988 році, бувши студентом консерваторії починає працювати в Національному театрі опери та балету як соліст-стажер. В 1989 закінчує Київську консерваторію як вокаліст (клас В.Тимохіна) та поступає до аспірантури при консерваторії. В 1990, будучи аспірантом НМАУ, отримав звання Заслуженого артиста України.

В ці роки активно виступає на міжнародних конкурсах та здобуває нагороди:

1988 — Республіканський конкурс вокалістів ім. М.Лисенка (м. Київ, I премія);
1989 — Міжнародний конкурс оперних співаків (м. Марсель, III премія),
Всесоюзний конкурс вокалістів ім. М.Глінки (м. Рига, II премія),
Міжнародний конкурс вокалістів ім. Ф.Віньяса (м. Барселона, спец. приз Пласідо Домінґо та звання «Найкращий тенор», ґран-прі);
1990 — Міжнародний конкурс вокалістів (м. Тулуза, ґран-прі).
З 1990 В.Гришко — соліст Національної опери. В 1991 закінчує аспірантуру (клас професора З.Христич).
З 1996 — соліст Метрополітен-опера (Нью-Йорк) та Маріїнського театру (1999-2008 р., Санкт-Петербурґ).
У 1996 отримав почесне звання «Народний Артист України».
В 2001 став Лауреатом Національної премії України ім. Т.Шевченка.

Оперні партії

Рудольф, Пінкертон (відповідно — «Богема», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні),
Ленський («Євгеній Онеґін» П.Чайковського),
Ісмаїл, Альфред, Герцоґ, Махдуф («Набукко», «Травіата», «Ріґолетто», «Макбет» Дж. Верді),
Паоло («Франческа да Ріміні» С.Рахманінова),
Фауст («Фауст» Ш.Гуно),
Ликов («Царева наречена» М.Римського-Корсакова),
Грицько («Сорочинський ярмарок» М.Мусорґського),
Едґар («Лючія ді Ламмермур» Г.Доніцетті),
Хозе («Кармен» Ж.Бізе),
Андрій («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського),
Петро («Наталка Полтавка» М.Лисенка),
Марко («Наймичка» М.Вериківського),
Володимир Ігорович («Князь Ігор» О.Бородіна) та ін.

Компакт-диски

«Українські народні пісні», «Італійські і еспанські пісні» (з ансамблем народних інструментів «Рідні наспіви»; художній керівник Мамалига),
«Українські народні пісні» (з Національним оркестром народних інструментів України, художній керівник Гуцал),
«Арії з італійських опер» та «Арії з російських опер для тенора» (з Заслуженим академічним симфонічним оркестром Національної радіокомпанії України, художній керівник В.Сіренко).
Russian opera arias (Naxos, Hon Kong)
The Snow Maiden (Chandos, Canada)
True Symphonic Rockestra (TSR, Germany)
Мольба (Moon records)
Необъяснимая (Moon records)

Викладацька діяльність

З 2006 викладає в НМАУ (2019 отримав вчене звання професора). Серед випускників В. Гришка - Андрій Кимач. У 2018 заснував приватний навчальний заклад «Академія мистецтв Володимира Гришка»^[3]

Цікаві факти

Колекціонує раритетні авто ^[4]. Володіє Ferrari F430, яку йому подарував один україно-російський олігарх та Lamborgini Gallardo, котра належала дочці мера Києва Черновецького, а потім депутату Миколі Лісіну, котрий її розбив вщент, але згодом автомобіль було відновлено ^[5]