Грищинський Анатолій ОлександровичГрищинський Анатолій Олександрович (нар. 20 травня 1920, Київ — 25 грудня 2017, Ніжин) — ветеран Великої Вітчизняної війни, кандидат економічних наук, педагог, рекордсмен, внесений до «Книги рекордів України», як найстаріший водій України. Дитинство. Ранні рокиАнатолій закінчив семирічну школу а вже у 1939 році отримав водійські права, закінчивши курси при тамтешньому ДОСААФі. У 1941 р. закінчив СШ № 72 м. Києва. За 2 тижні до нападу Німеччини на СРСР знайшов роботу за фахом: влаштувався водієм у майстерні при Київському особливому військовому окрузі, паралельно здобував освіту' у 10-річній вечірній школі. Зі спогадів Анатолія Олександровича про ранні роки життя:
Участь у Радянсько-німецькій війніНа початку війни Анатолій Олександрович перебував у Києві. 22 червня 1941 р. його мобілізували до війська у штаб Південно-Західного фронту. Всю війну пройшов водієм вантажівки. Брав участь в обороні Києва, потрапив в оточення під Харковом. Згодом отримав поранення під Воронежем та лікувався у Самарському госпіталі. Війну Грищинський закінчив у Східній Пруссії під Кенігсбергом. Науково педагогічна кар'єраПісля війни Анатолій Олександрович зробив науково-педагогічну кар'єру. В 1968 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка. Викладав у вищих навчальних закладах Умані, Миколаєва, Курська. З 1987 по 1992 рр. працював доцентом Ніжинського державного педагогічного інституту імені М. В. Гоголя. Був лектором товариства «Знання». У 2002-му вийшов на пенсію. Сім'яОдружився з Таїсією Андріївною Коваленко. В 1986 р. з дружиною переїджає з Миколаєва до Ніжина, за рекомендаціями лікарів змінити клімат. В 2011 році на 84 році життя помирає дружина. З близьких залишились дві доньки. Рідна дочка Олександра живе в Києві, прийомна — у Курську. Досягнення![]() 26 грудня 2016 р. Анатолій Грищинський отримав сертифікат Національного Реєстру Рекордів як «Найстаріший водій автомобіля в Україні». Останні роки. СмертьПомер 25 грудня 2017 р. на 98-ому році життя. Його поховали скромно. На похороні були лише його донька Олександра Анатоліївна кілька людей, які його добре знали в останній період життя. Похований у Ніжині на цвинтарі по вул. Прилуцькій. Джерела та посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia