Гроно консерваторів Західної Галичини

|прапор_розмір= |прапор_підпис= |прапор= |лого_підпис= |лого_розмір=

Гроно консерваторів Західної Галичини
Тип	організація
Засновано	1889
Розпущено	1923
Правовий статус	припинила існування
Країна	Республіка Польща
Штаб-квартира	Краків
50°03′41″ пн. ш. 19°56′18″ сх. д. / 50.061388888889° пн. ш. 19.938333333333° сх. д. / 50.061388888889; 19.938333333333
Місце діяльності	Західна Галичина
Гроно консерваторів Західної Галичини у Вікісховищі

Гроно консерваторів Західної Галичини — пам'яткоохорона установа, яка займалася охороною, збереженням та реставрацією пам'яток Західної Галичини. Існувала протягом 1889—1923 років у Кракові.

1850 року засновано Археологічний комітет при Краківському науковому товаристві, який відновлював після великої краківської пожежі знищені пам'ятки^[1][2]. Того ж року у Відні створена «Центральна комісія для вивчення і збереження історичних будівель» для охорони пам'яток Австрійської імперії, до складу якої входила Галичина. 1873 року Центральна комісія реорганізована в Центральну комісію для вивчення і консервації пам'яток історії та мистецтва, яка розділювалася на три секції: археологічну, пам'яток архітектури та мистецтва і архівних пам'яток^[3][4].

24—25 травня 1888 року в будівлі Національного музею в Кракові відбувся Перший з'їзд консерваторів Галичини. Під час засідання ухвалили створити організації у Східній та Західній Галичині, які мають допомагати й координувати консерваторів та кореспондентів щодо коштів, які щорічно виділяв Галицький крайовий сейм для утримання та реставрації пам'яток. Їх виконавчі органи (комітети) розташовувалися у Львові та Кракові. Також на з'їзді ухвалили розпочати інвентаризацію історичних пам'яток та укласти карту консерваторських округів^{[1][3][4][5][6]}.

17 грудня 1889 року в Кракові західногалицькі консерватори та кореспонденти заснували «Гроно консерваторів Західної Галичини»^[4][5]. 1911 року відповідно до реформи в Галичині засновано посаду єдиного державного консерватора, яка перетворила Краківське «Гроно» на товариство любителів старовини. 1917 року західногалицькі консерватори на засіданні вирішили реорганізувати власну організацію в «Крайове гроно консерваторів Західної Галичини»^[2][3][7]. 1923 року пам'яткоохорона установа припинила своє існування^[1].

У 1898 та 1904 роках видано два томи «Консерваторських тек»^[5].

У різні роки в організації працювали Влодзімєж Деметрикевич, Станіслав Крижановський^[pl], Славомир Одживольський, Зигмунт Гендель, Адольф Шишко-Богуш, Євстахій Станіслав Санґушко^[pl][8] та інші^[5].

• Юзеф Лепковський^[pl] (1889—1894)^[1][5]
• Маріян Соколовський (1894)^[1]
• Станіслав Томкович^[pl][2]

• Dobosz P., Gaczoł A. 80-ta rocznica utworzenia Krajowego Urzędu Konserwatorskiego w Krakowie // Ochrona Zabytków. — vol. 47. — Art. no. 3-4 186-187. — 1994. — С. 323—346.