Грошовий Тарас Андрійович
Тарас Андрійович Грошовий (26 листопада 1941, с. Лежанівка Тернопільської області, Україна[1] [2]— 18 квітня 2023, м. Тернопіль[3]) — український вчений у галузі фармації, доктор фармацевтичних наук (1989), професор (1991), завідувач кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського[4]. ЖиттєписУ 1968 році закінчив з відзнакою фармацевтичний факультет Львівського державного медичного інституту[5]. 1968 — завідувач аптеки м. Борислав Львівської обл. З 1968 року працював у Львівському медичному університеті: аспірант (1968); асистент кафедри технології ліків (1971—1975). З 1975 — у Запорізькому державному медичному університеті: асистент кафедри технології ліків (1975—1987), старший науковий співробітник (1987—1989), завідувач кафедри організації та економіки фармації (1989—1997). 1997—2002 — заступник президента ВАТ «Галичфарм», професор кафедри технології ліків з курсом промислової фармації Львівського медичного університету ім. Данила Галицького за сумісництвом. З 2002 року працює у Тернопільському медичному університеті: завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін[6], декан фармацевтичного факультету (2002—2006)[7], завідувач кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків[4].
Наукова діяльністьГоловний редактор науково-практичного журналу «Фармацевтичний часопис»[8]. Член редакційної колегії журналу «Медична інформатика та інженерія»[9]. ДоробокАвтор і співавтор понад 600 праць, має 35 патенти на винаходи та на корисну модель[10][11]. Співавтор наукових монографій «Биофармацевтические, фармакокинетические и технологические аспекты создания лекарственных форм» (Тбилиси, 1987); «Математическое планирование эксперимента в фармацевтической технологии» (Київ, 1992); «Математичне планування експерименту при проведенні наукових досліджень у фармації» (Тернопіль, 2008); «Фармація Тернопілля: минуле й сьогодення» (Укрмедкнига, 2017)[10]. Співавтор наукових посібників[10]:
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia