Губрій Олексій Антонович

Олексій Антонович Губрій
Народження	12 лютого 1907(1907-02-12) Одеса
Смерть	10 квітня 1971(1971-04-10) (64 роки) с. Ватутінки, Московська область
Поховання	Penyaginskoye cemeteryd
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВМФ СРСР
Рід військ	Морська авіація
Освіта	Єйський вищий військовий авіаційний інститутd
Роки служби	1928 — 1954
Партія	КПРС
Звання	Полковник авіації
Війни / битви	Радянсько-фінська війна, Німецько-радянська війна
Нагороди

Губрі́й Олексі́й Анто́нович (нар. 12 лютого 1907 — пом. 10 травня 1971) — радянський військово-морський льотчик, учасник Радянсько-фінської війни та Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1940).

Олексій Губрій народився 12 лютого 1907 а в Одесі у робітничій сім'ї. Закінчив середню школу, працював мотористом.

В 1928 році був призваний на службу в Червоний Флот. В 1932 році він закінчив військово-теоретичну школу льотчиків у Ленінграді, в 1935 році - Єйську школу морських льотчиків, після чого залишився в ній викладати. З 1938 року Губрій командував ланкою ескадрильї гідролітаків.

Брав участь у радянсько-фінській війні, в ході якої відзначився. У званні капітана був помічником командира 18-ї авіаційної ескадрильї військово-повітряних сил Балтійського флоту, літав на літаку «МБР-2».

За час своєї участі в бойових діях Губрій здійснив 22 бойових вильотів. У грудні 1939 а Губрій потрапив в туман, але, попри те, що літак обмерз, зумів вивести його. 2 лютого 1940 року вилетів в район падіння радянського бомбардувальника і, надавши допомогу екіпажу, на своєму літаку вивіз його на аеродром в Оранієнбаумі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 квітня 1940 капітан Олексій Губрій був отримав звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 365.

За час Німецько-радянської війни Олексій Антонович пройшов шлях від командира ескадрильї до заступника командира і командира авіаційного полку та командира 11-ї штурмової авіаційної дивізії Військово-Повітряних Сил Чорноморського флоту.

Після закінчення війни Губрій продовжував службу у ВПС та ВМФ, викладав в авіаційних навчальних закладах.

З 1954 року в званні полковника був звільнений у запас. Проживав у селищі Ватутінкі Ленінського району Московської області. Помер 10 квітня 1971 року, похований на Пенягінском кладовищі Красногорська.

21 травня 1940 року О. А. Губрію присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також був нагороджений:

• 2-ма орденами Леніна
• 3-ма орденами Червоного Прапора
• орденом Суворова 2-го ступеня
• 2-ма орденами Червоної Зірки
• медалями

Погруддя О.А. Губрія встановлені на площі Героїв у Чкаловську та на алеї Героїв у Сімферополі.

• Нагородні листи О. А. Губрія на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Губрій О.А. на сайті «Герои Страны» [Архівовано 12 червня 2012 у WebCite](рос.)
• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382(рос.)
• Герои Советского Союза Военно-Морского Флота. 1937—1945. — М.: Воениздат, 1977.(рос.)
• Подвиг во имя жизни. — Одесса, 1984.(рос.)