Гусаков Єпіфаній Арсенійович
Єпіфаній Арсенійович Гусаков (12 травня 1850 — 14 березня 1916) — генерал від інфантерії російської армії українського походження. БіографіяЄпіфаній Гусаков (Гусак) народився 12 травня 1850 року в купецькій православній родині у селі Воловодівка, Брацлавського повіту, Подільської губернії. Батько — Арсеній Гусак, землевласник, купець другої гільдії. Навчався в Немирівській чоловічій гімназії. Військову освіту здобув у Костянтинівському артилерійському училищі (1873) та Миколаївській академії Генерального штабу (1881). Учасник Російсько-турецької війни 1877—1877 років на європейському театрі воєнних дій. У 1877 році отримав важке поранення правої ноги. Після закінчення навчання в академії Гусакова було переведено до генерального штабу з призначенням на посаду обер-офіцера для особливих доручень при штабі 5-го армійського корпусу. Протягом 23 років служив на різних посадах у Варшавському військовому окрузі, був відповідальним за переміщення військ. З 14.01.1891 по 15.01.1892 — проходив «цензове» командування батальйоном у лейб-гвардії Литовському полку. З 26.03.1892 по 5.02.1898 — начальник штабу 18-ї піхотної дивізії. З 05.02.1898 по 6.10.1899 — командир 70-го Ряжського піхотного полку. З 1899 по 1910 рік був комендантом Зегржської, Івангородської та Кронштадтської фортець. 26 серпня 1911 року отримав звання генерала ввід інфантерії та звільнений зі служби з мундиром і пенсією. Помер 14 березня 1916 року. Похований на Другому Християнському цвинтарі в Одесі. Нагороди![]()
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia