Густав Гесс-де-Кальве
Густав Густавович Гесс-де-Кальве (нім. Gustav Adolf Hess de Calve, 1784, Пешт, Австрійська імперія — після 1837, Серафимівка, Харківська губернія, Російська імперія) — мінералог, композитор, музикант, доктор філософії, гірничий начальник Луганського чавуноливарного заводу (1822-1827). БіографіяНародився в 1784 році у місті Пешті, Австрійська імперія). У 1798 поступив до Празького університету, в якому вивчав історію, філологію, логіку, математику і фізику. Разом із дядею, який отримав службове доручення у Венеції, поїхав до Італії, де вивчав медицину. Як музикант виступав з концертами у Пешті, Львові, Кракові, Варшаві. 1805 року поступив на військову службу офіцером у гусарський полк. Воював у війні проти наполеонівської Франції. Брав участь в Аустреліцькій битві. Після поранення перейшов на службу до російської армії. 1810 року після виходу у відставку одружився з Серафимою Мечниковою й оселився в її маєтку Серафимівка Харківської губернії. 1812 року захистив дисертацію лат. «Dissertatio inauguralis de genuino philosophiae charactere» на ступінь доктора філософії. Однак йому відмовили надати професорську кафедру. Діяльність у ЛуганськуЗа сприяння впливового брата дружини Євграфа Мечникова, який був сенатором і директором гірничого департаменту, був зарахований на службу у департамент гірничих і соляних справ. 1816-1822 роках у званні обер-гітенфервальтера 8 класу обіймав посаду старшого члена правління Луганського чавуноливарного заводу, а згодом у званні обер-бергмейстера 7 класу — гірничого начальника того ж заводу (1822-1827). Водночас продовжує займатися наукою і музикою. 1816 року в журналі «Украинский вестник» опублікували уривки, а 1818 року в Харківському університеті вийшла друком повністю його фундаментальна праця «Теорія музики». Гесс-де-Кальве захоплювався народною музикою. Ним були написані кілька варіацій на тему українських народних пісень. Став одним з перших біографів видатного українського філософа Григорія Сковороди. На посаді гірничого начальника Луганського заводу впровадив у життя кілька важливих заходів. Був запущений новий свердлувальний цех. Збудував шпиталь, який тривалий час залишався єдиним медичним закладом в окрузі. За його ініціативи була відкрита гірничозаводська школа, перше професійне навчальне училище у Лівобережній Україні. Започаткував зразкову ферму, яка почала працювати з 1827 року. Заснував зразковий мінералогічний кабінет Луганського заводу для вивчення гірничими офіцерами та працівниками геологічних партій різних мінералів. Це був перший музей у Луганську. Усі проекти не фінансувалися державою, тому начальник змушений був виконувати приватні замовлення. 1826 року за доносом звинувачений у незаконній розтраті державних коштів і звільнений з посади. Після шестирічного розслідування суд заборонив займати державні посади і сплатити в скарбницю близько 6 000 рублів. Залишив Луганськ і відправився у свій маєток у Серафимівку Харківської губернії, де помер близько 1838 року. Праці
Музичні твори
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
