Густав Лільєкрона

Ґустав Лілієкрона
Ґустав Лілієкрона
швед. Gustaf Lilliecrona
	Густав Лільєкрона
Народився	10 жовтня 1623; у маєтку Седерманланду
Помер	24 квітня 1687 (63 роки); Стокгольм
Поховання	Седертельє
Підданство	Швеція
Національність	швед
Діяльність	дипломатія, державна служба
Відомий завдяки	дипломат
Alma mater	Уппсальський університет, Лундський університет
Титул	шведський шляхтич (лицар), комісар, таємний радник короля, лантмаршалок
Посада	посол Швеції, губернатор, ректор
Конфесія	християнин
Рід	Кенігів (Лілієкронів)
Батько	Каспер Кеніг (Лілієкрона)
Мати	Бріта Йохансдотер
	Герб; герб роду Ліоієкрона
	; ; ;

Ґустав Лілієкрона, Лільєкрона, Лільєнкрона, Лілієнкрон (швед. Gustaf Lilliecrona — народився 10 жовтня 1623, Седерманланд — †24 квітня 1687, Стокгольм) — відомий шведський дипломат (комісар)^[1], посадова особа Швеції, ректор, таємний радник короля, лантмаршалок і губернатор.

Життєпис

Народився у маєтку Седерманланду. Його батько був під час війні комісаром — Каспер Кеніг, який в 1603 році представляв Швецію у Сілезії і 1637 р. отримав прізвище Лільєкрона замість Кеніг.

У 1639 р. Густав Лільєкрона поступив в Уппсальський університет, а потім продовжив своє навчання за кордоном у Лейдені. Крім шведської, володів французькою, німецькою, голландською, італійською мовами^[2].
У 1646 р. — учасник посольств в Амстердамі та Парижі^[2].
У 1647 р. Г. Лільєкрона потім отримав службу від шведської королеви Христини в суді. У 1654 р. був у посольствах в Антверпені, Брюсселі^[2]. Він залишався на службі у королеви, і
у 1655 р. супроводжував її у поїздці до Італії, у Рим^[2]. Г. Лільєкрона брав участь у справах королеви Христини в Римі, посилав доповідь про це Карлу X Густаву.
10 квітня 1657 р. він був призначений шведським королем Карлом Х Густавом комісаром (послом) дипломатичної служби Швеції на червень-жовтень 1657 р. для переговорів з українським гетьманом Богданом Хмельницьким щодо шведсько-українського союзу проти Польщі й Московії^[1]^[3]. Він отримав додаткові завдання на шведській дипломатичній службі. 22 червня 1657 р. його урочисто було прийнято гетьманом України у м. Чигирині, де він обговорював союз Швеції та України проти Польщі і Московії^[3]. Участь з ним брав Д. Калаугер від імені Швеції^[3]. Дійшов згоди з української стороною щодо того, що Швеція отримає частину польських земель, а до Гетьманщини відходили західноукраїнські землі з-під Речі Посполитої та Південна Білорусь^[3]. Українська сторона зобов'язувалась перед Швецією виставити 30-тисячний козацький корпус для війни^[3]. Його діяльність сприяла укладанню Корсунської угоди 7 жовтня 1657 р. при укладанні якої він був присутній особисто^[1]. Потім він повернувся у Швецію.
Був у королівському посольстві в Данії за дансько-шведської війни 1658-1660 років^[2].
В період з 1662 р. до 1675 р. він був шведським послом у Данії.
у 1676 р. за свої заслуги він був призначений на посаду губернатора Крунуберга.
У 1679 р. він мав службу в місті Стокгольм й місті Уппсала.
У 1681 р. він став на посаду губернатора Нерке і Вермланду. Король Карл XI мав велику довіру до Густава Лільєкрони.
Наприкінці 1682 р. шведський парламент Риксдаг доручив його королеві як лантмаршалка швед. Lantmarskalk через постійні хвороби пана Фабіана Вреде (швед. Fabian Wrede) на цій посаді.
У 1685 р. був призначений на посаду таємного радника і голови Адміністративної ради, Ради торгівлі і фінансів, але намагався в той час відмовитися від служби через власне слабке здоров'я.
У 1686 р. він був призначений на ректора (канцлера) Університету Лунда.

Він помер мавши свою родину. Похований в каплиці Лільєкронів у церкві Седертельє (у передмісті Стокгольму).

Див. також

Українсько-шведські відносини

Примітки

↑ ^а ^б ^в стор. 1316, том 4, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994 р. ISBN 5-7707-5493-1
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Gustaf Lilliecrona [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.] (швед.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Довідник з історії України, том 2 (Л): ЛІЛІЄНКРОНА ГУСТАВ. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 16 жовтня 2014.

Джерела та література

Я. Д. Ісаєвич, Ю. А. Мицик. Лілієкрона (Лільєкрона; Liliencrona) Густав [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 215-216. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Lilliecrona [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (521—522), Gustaf i Nordisk familjebok (2:a upplagan, 1912) (швед.)
II,57 [Архівовано 11 липня 2014 у Wayback Machine.], Svenskt biografiskt handlexikon, 1906 (швед.)
Ståthållare och landshövdingar i Uppsala län; Nils Sundquist och Anna-Märta Tjernberg. (швед.)
Gabriel Anrep, Svenska adelns Ättar-taflor, volym 2 (швед.)
Riddarhusets ätt- och vapendatabas (швед.)
«Архив Юго-Западной России», ч. З, т. 6, 1908 г. (рос.)

Посилання

Лілієкрона (Лільєкрона; Liliencrona) Густав // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.263
Лілієкрона Ґустав [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 846. — 1000 екз.