Гутиря Віктор Степанович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати= |Чоловік=

Гутиря Віктор Степанович
Народився	28 серпня (11 вересня) 1910(1910-09-11) Синявське
Помер	21 жовтня 1983(1983-10-21) (73 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	хімік
Галузь	нафтохімія
Науковий ступінь	член-кореспондент АН СРСР, академік АН УРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Гутиря Віктор Степанович (нар. 29 серпня (11 вересня) 1910(19100911), с. Синявське, тепер Неклинівського району Ростовської області — 21 жовтня 1983) — радянський нафтохімік, академік АН Азербайджанської РСР (з 1949), член-кореспондент АН СРСР (з 1953), академік АН УРСР (з 1961).

Закінчив (1932) Азербайджанський нафтовий інститут. 1938 — кандидат, 1938 — доктор хімічних наук, того ж року — професор. У 1932—1959 працював в Азербайджанському інституті нафтової промисловості, 1959—1963 — в Інституті хімії полімерів і мономерів АН УРСР. Член ВКП(б) з 1940 року.

Протягом серпня 1963—1974 років — віцепрезидент Академії наук УРСР, з 1974 — працював в Інституті фізико-органічної хімії і вуглехімії АН УРСР.

Основні праці присвячені дослідженню нафти родовищ Азербайджану й України і розробці каталітичних процесів перетворення вуглеводнів.

Досліджував процеси каталітичного крекінгу й синтезу алюмосилікатних каталізаторів, вперше сформулював загальні положення про специфічні особливості каталізу на цеолітах.

Нагороджений 2 орденами Леніна, іншими орденами, медалями. Державна премія СРСР, 1942. Премія АН УРСР ім. Л. В. Писаржевського 1976.

• УРЕ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія Сучасної України [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• Професіонали галузі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.