Гуцалюк Любослав Михайлович

Любослав Гуцалюк
Любослав Гуцалюк
Liuboslav Hutsaliuk
При народженні	Любослав Михайлович Гуцалюк
Народження	2 квітня 1923; Львів
Смерть	16 грудня 2003 (80 років)
	Нью-Йорк
Національність	українець
Країна	Україна
Жанр	урбаністичне малярство
Навчання	мистецька студія Едварда Козака, Вища Художня Школа Купер Юніон
Діяльність	художник
Напрямок	експресіонізм
Роки творчості	1946—1999

Любослав Гуцалюк (англ. Liuboslav Hutsaliuk; 2 квітня 1923, Львів — 16 грудня 2003, Нью-Йорк) — український художник-експресіоніст^[1].

Життєпис

Народився 2 квітня 1923(19230402) року у Львові. Був поранений у роки Другої світової війни, ветеран дивізії «Галичина».

У 1946—1949 роках навчався в мистецькій студії Едварда Козака у Берхтесгадені (Німеччина).

1949 року емігрував до США, де навчався у 1949—1954 роках у Вищій Художній Школі Купер Юніон (англ. Cooper Union School of Art) у Нью-Йорку.

Обраний почесним членом Академії «Кампанелла» в Римі (Campanella Academy), яка нагородила його в 1970 році срібною медаллю за визначні досягнення в малярстві.

1990 року переніс інсульт, знайшов в собі сили сили видужати та продовжити малювати, виставляти свої роботи. В 1999 році в Українському Інституті Америки відбулася остання велика індивідуальна виставка Любослава Гуцалюка, видано кольоровий каталог з численними репродукціями його робіт.

В останні роки життя через недугу та пережиту родинну драму (несподівана втрата дружини Ренати та одинокого сина Яреми) вже не створює робіт. Митець помер у Нью-Йорку в будинку для літніх людей 16 грудня 2003 року. Поховано 23 грудня на українському цвинтарі св. Андрія Первозваного в Саут-Баунд-Бруці (Нью-Джерсі)^[2].

Мистецька діяльність

Перша індивідуальна виставка Гуцалюка відбулась в 1954 році після закінчення мистецької школи Купер Юніон. Згодом 17-24 грудня 1956 року проходить перша велика самостійна виставка в Парижі. Ще перед відкриттям другої паризької виставки в 1959 році 23 картини з 25, призначених для показу, були придбані власником галереї в Бергамо для проведення восени виставки в Італії^[3].

Часом людина питає сама себе, чи продажа образів взагалі була дійсним успіхом, чи радше я просто малював під смак публіки? Все ж таки я думаю, що я працював, щоб задоволити передусім самого себе; чи радше не так задоволити, як виявити те, що в мені сидить.
— З листа Любослава Гуцалюка^[3]

З 1956 року протягом 10 років відбуваються 3 самостійні виставки в Парижі, 5 — у Нью-Йорку, по одній у Мілані та Торонто^[4].

Був членом таких мистецьких угрупувань як Audubon Artists (США), La Société des Artistes Indépendants de Paris та Об'єднання Мистців Українців в Америці.

Гуцалюк малював олійні картини у жанрі експресіонізму, а також гуаші та акварелі. Домінанта творчості — урбаністичні сюжети^[5].

Гуцалюк малює, так би мовити, тільки дахи та фасади домів. Він старається якнайбільше уникати всіх живих кольорів. Як можна зацікавити нас таким невдячним сюжетом, трактованим майже виключно в сірій манері? Це його секрет!
— Журнал «L'Amateur d'Art»^[fr]^[3]

Картини митця знаходяться в художніх колекціях у Франції, Великій Британії, Італії, Канади та США.

...його твори освітлені внутрішньою радістю, майже щирою наївністю. Гармонійна фантазія і відвага спокою Гуцалюка підтверджує дух, що переважає на його полотнах.
— П'єр Імбург^[4]

Крім живопису Любослав Гуцалюк працював у графіці, в основному в книжковій. Плідно співпрацював з журналом сатири та гумору «Лис Микита». Його мистецькі огляди публікувалися в газеті «Свобода» та журналі «Сучасність».