Гхеранда-самхіта
«Гхера́нда-самхіта» (санскрит: gheraṇḍasaṁhitā, घेरंडसंहिता — «колекція Геранди») — санскритський текст про практику йогу в стародавній національній релігії (індуїзм). Один із трьох класичних текстів з хатхи-йоги поряд з «Хатха-йога-прадіпіка» та «Шива Самхіта». Входить до найбільших енциклопедичних трактатів з йоги, яка датована XVII ст. ![]() Відомо 14 рукописів тексту, які були виявлені в районі від Бенгалії до Раджастану. Перше критичне видання було опубліковане в 1933 р. Бібліотекою Адьяр. Друге критичне видання було опубліковано в 1978 р. Дігамбарджі та Гхоте. Книга«Гхера́нда-самхіта» — книга йоги, яка означає «йога посудини». Тіло та розум — це посудини, які несуть та служать душі. «Гхера́нда-самхіта» — текст про хатха-йогу. У тексті викладається йога із семи кінцівками, на відміну від йоги з восьми кінцівками в «Йога-сутра» Патанджалі, йоги із шести кінцівок Горакша Самхіта та йоги з чотирма ногами в Хаді Йога Прадіпіка. Метою книги є вдосконалення тіла, розуму та душі людини через семиступеневий саморозвиток протягом усього життя. До засобів мети належать: самоочищення; тридцять дві асани; деталізовані для побудови сили тіла; двадцять п’ять мудр для вдосконалення стійкості тіла; п’ять засобів для пратьяхари; уроки правильного харчування та способу життя; десять видів дихальних вправ; три етапи медитації; шість типів самадхі. СтруктураТекст організований у сім розділів та містить шлоку (вірш).
Текст зосереджує увагу на першому розділі — шаткармі. В «Йога-сутра» Патанджалі описується вісім розділів — яма та ніяма замість шаткарми та мудри і додавання дхарани. Заключні строфи про самадхі навчають інших методів, ніж описував Патанджалі. Переклад тексту англійською мовою здійснив Шріса Чандра Васу. Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia