Гюнтер Гоффманн-Шенборн

Гюнтер Гоффманн-Шенборн
нім. Günther Hoffmann-Schoenborn
Народився	1 травня 1905(1905-05-01)  Познань, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	4 квітня 1970(1970-04-04) (64 роки)  Бад-Кройцнах, Рейнланд-Пфальц
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Гюнтер Гоффманн, з 13 травня 1939 року — Гоффманн-Шенборн (нім. Günther Hoffmann-Schoenborn; 1 травня 1905, Позен — 4 квітня 1970, Бад-Кройцнах) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

1 квітня 924 року вступив в артилерію. Закінчив Військову академію (1937). З 1 квітня 1939 року — командир 2-ї батареї 42-го артилерійського полку, з 13 жовтня 1939 року — 730-го, з 15 квітня 1940 року — 777-го важкого моторизованого артилерійського дивізіону. Учасник Французької і Балканської кампаній. З 1 жовтня 1940 року — командир 191-го дивізіону штурмових гармат. Учасник Німецько-радянської війни. 2 грудня 1941 року важко поранений в боях під Москвою. З 1 березня 1942 року — командир 3-го дивізіону 29-го моторизованого навчального артилерійського полку, з 1 грудня 1942 року — всього полку. З 1 серпня 1943 року — начальник училища штурмової артилерії в Бурге. 1 серпня 1944 року переведений в резерв. З 15 вересня 1944 по 5 лютого 1945 року — командир 18-ї народно-гренадерської, з 19 лютого — 5-ї танкової дивізії. 10 квітня важко поранений і до грудня перебував у шпиталі. З 6 грудня 1945 по 5 березня 1948 року перебував у полоні.

• Фанен-юнкер (1 квітня 1924)
• Фанен-юнкер-єфрейтор (15 липня 1925)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (1 листопада 1925)
• Фенріх (1926)
• Обер-фенріх (1927)
• Лейтенант (1 лютого 1928)
• Оберлейтенант (1 червня 1931)
• Гауптман (1 жовтня 1936)
• Майор (1 грудня 1940)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1942)
• Оберст (1 листопада 1943)
• Генерал-майор (15 вересня 1944)

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років; 2 жовтня 1936) — отримав 2 медалі одночасно.
• Залізний хрест
  • 2-го класу (31 травня 1940)
  • 1-го класу (29 червня 1940)
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» 1-го ступеня
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (14 травня 1941)
  • дубове листя (№ 49; 31 грудня 1941)
• Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-й класу (Третє Болгарське царство)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами (Фінляндія)

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Dermot Bradley: Die Generale des Heeres. Teil IV, Band 6: Hochbaum–Klutmann. Biblio Verlag, Bissendorf 2002, ISBN 3-7648-2582-0
• Franz Thomas / Günter Wegmann: Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945. Teil I: Sturmartillerie. Biblio-Verlag, 1999, ISBN 3-7648-1447-0