Гідроніми стародавньої ЄвропиГідроніми стародавньої Європи (нім. alteuropäisch за Гансом Крае) — найдавніші (імовірно докельтські та догерманські) назви річок і водойм у Центральній та Західній Європі. Термін «Стародавня Європа» у цьому сенсі запровадив Ганс Крае у своїй праці 1964 року [1] Крае вважав, що згадані гідроніми виникли у період бронзової доби, 2 тисячоліття до н. е. Відкритим залишається питання про індоєвропейське або інше походження цих гідронімів. Крае виявив, що спільне коріння в «давньоєвропейських» назвах річок зустрічається в регіоні Балтійського моря, на півдні Скандинавії, в Центральній Європі, Франції, на Британських островах, Іберійському і Апеннінському півостровах. На цих землях пізніше проживали носії «кентумних» індоєвропейських мов (див. статтю Ізоглоса кентум-сатем) — кельтських, італійських, німецьких, балтійських і іллірійської. Винятком є Балкани, Греція та Східна Європа. Згодом теорію Ганса Крае підтримав Тео Феннеманн. ПрикладиКорінь-Dur-«Dur», докельтский корінь, що означає «вода» або «ріка» [2].
Корінь-IzaraIz, лігурійський або докельтський корінь, що означає «долина річки» та -ara зі значенням «вода».
Інші приклади
Примітки
Див. також
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia