Гідроніми стародавньої Європи

Гідроніми стародавньої Європи (нім. alteuropäisch за Гансом Крае) — найдавніші (імовірно докельтські та догерманські) назви річок і водойм у Центральній та Західній Європі. Термін «Стародавня Європа» у цьому сенсі запровадив Ганс Крае у своїй праці 1964 року ^[1] Крае вважав, що згадані гідроніми виникли у період бронзової доби, 2 тисячоліття до н. е. Відкритим залишається питання про індоєвропейське або інше походження цих гідронімів.

Крае виявив, що спільне коріння в «давньоєвропейських» назвах річок зустрічається в регіоні Балтійського моря, на півдні Скандинавії, в Центральній Європі, Франції, на Британських островах, Іберійському і Апеннінському півостровах. На цих землях пізніше проживали носії «кентумних» індоєвропейських мов (див. статтю Ізоглоса кентум-сатем)  — кельтських, італійських, німецьких, балтійських і іллірійської. Винятком є ​​Балкани, Греція та Східна Європа.

Згодом теорію Ганса Крае підтримав Тео Феннеманн.

«Dur», докельтский корінь, що означає «вода» або «ріка» ^[2].

• Адур (Франція),
• Даура, графство Кент, лат. Dubris (Велика Британія)
• Дор (річка) (Франція),
• Дорон (Франція),
• Дордонь <Durānius (Франція),
• Дуеро (Португалія, Іспанія),
• Дрон (Франція),
• Дро Dropt <лат. Drotius (Франція),
• Драв, а також, можливо, Драк (Франція),
• Драва (Італія, Австрія, Словенія, Хорватія, Угорщина)
• Драва (Польща) (Польща),
• Дюранс (Франція),
• Дюренк Durenque, притока річки Агу Agout (Франція)
• Едер, притока річки Фульда (Німеччина)
• Одер (Німеччина, Польща)

Iz, лігурійський або докельтський корінь, що означає «долина річки» та -ara зі значенням «вода».

• Ізар (Мюнхен, Німеччина)
• Ібар (Сербія і Чорногорія)
• Ебро (Іспанія, римська назва Ібер)
• Істра (сучасна назва Дунай)
• Ізер (франко-бельгійська річка)
• Уаза (римська назва Isara)
• Уз (Велика Британія)
• Ізер (Франція)
• Ейссел (Нідерланди)
• Везер (Франція)
• Зезере (Португалія)
• Везер (Німеччина)
• Вездре (Бельгія)
• Верра (Німеччина)
• Веар (Велика Британія)
• Віс (Франція)
• Вісла (Польща)

• * El-/* ol-: Альмар, Альмонте, Аленса, Альмерія
• * Ser-/* sor-: харама, Харамільйо, Сарра, Сорбес, Саар
• * Sal-: Селья, Галонен, Саламанка, Халіма (річка на кордоні між регіонами Касерес, Саламанка та Португалією)
• * Albh-: Альба, Ельба
• Суфікс -antia: Алесантія і сучасні гідроніми Арансуело, Арланса та Арлансон.

• Стара Європа
• Васконська гіпотеза
• Догрецький субстрат
• Доіндоєвропейський субстрат
• Культура дзвоноподібних келихів
• Культура полів поховальних урн

• Hans Krahe. Unsere ältesten Flussnamen. Wiesbaden (1964).
• British and European river-names. Transactions of the Philological Society, 94: 73-118. 1996.