Гільда Дулітл

Гільда «Г. Д.» Дулітл
Гільда «Г. Д.» Дулітл
Псевдо	H.D.
Народилася	10 вересня 1886[…] ; Бетлегем
Померла	27 вересня 1961[…] (75 років) ; Цюрих, Швейцарія
Поховання	Nisky Hill Cemeteryd
Країна	США
Діяльність	поетеса, письменниця, автобіограф, акторка
Галузь	поезія
Alma mater	Коледж Брін Мар і Friends' Central Schoold
Знання мов	англійська
Батько	Charles Leander Doolittled
Мати	Helen Eugenia Wolled
У шлюбі з	Річард Олдінгтон
Діти	Perdita Aldingtond
Автограф
IMDb	ID 0233230
	Роботи у Вікіджерелах; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі ;

Гільда «Г. Д.» Дулітл (10 вересня 1886 — 27 вересня 1961) — американська поетеса, романістка і мемуаристка, учасниця авангардної групи імажиністів Езри Паунда і Річарда Олдінґтона; Після смерті перевідкрита як ЛГБТ- і феміністська ікона. Публікувалась під псевдонімом Г. Д.

Життєпис

Народилася у Бетлегемі (Пенсільванія) у 1886 році.

В 1911 переїхала до Лондона.

Упродовж Першої світової страждала через смерть брата й розрив шлюбу з поетом Річардом Олдінґтоном.

Дулітл приятелювала з З. Фройдом впродовж 30-х і стала його пацієнткою, аби зрозуміти і виразити свою бісексуальність. Була одружена лише раз, зате мала безліч стосунків з обома статями. Вона не відчувала провини за свою сексуальну орієнтацію, тож стала іконою для ЛГБТ- і феміністського рухів, коли її вірші, п'єси, листи і есе були знову досліджені протягом 70-80-х років ХХ століття.

Г. Д. жваво цікавилася давньогрецькою літературою і опублікувала численні грецькі переклади. Її вірші регулярно черпали з грецької міфології та класичних поетів, від її ранньої імажистської лірики, яка зображувала природні пейзажі з використанням елліністичних мотивів, до її довгої поеми 1950-х років «Олена в Єгипті», яка переосмислювала міф про Троянську війну.^[9] Вихована моравською сім'єю і вперше познайомившись з окультними та езотеричними релігійними ідеями завдяки Паунду в юності, Г. Д. поступово розвинула унікальний синкретичний духовний світогляд. Духовна відданість Г. Д. посилилася під час і після Другої світової війни, і ці ідеї стали центральною темою її пізніх творів.

Кар'єра

Публікаці Дулітл у Лондоні після 1911 року надали їй головну роль в рухові імажиністів, що тільки формувався. Харизматична постать, Дулітл була протеже модерністського поета Езри Паунда, який зіграв важливу роль у її кар'єрі. З 1916-17 років працювала літературною редакторкою журналу The Egoist, водночас її поезія з'являлась в англійській періодиці (The English Review та The Transatlantic Review).

Смерть брата та розрив шлюбу багато важили для майбутньої поезії Дулітл. Ґленн Х'юз, авторитетка імажинізму, писала, що «її самотність проривається з її віршів». Дулітл була сильно зацікавлена давньогрецькою літературою, в її поезії присутні запозичення з давньогрецької міфології і класичних поетів. Її робота відрізняється включенням природних сцен і об'єктів, які часто використовуються для зображення конкретного почуття або настрою.