Гільдійна система

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2016)

Гільдійна система - багатоступенева система відбору в еліту, яка передбачає багато інституціональних фільтрів і вузьке коло селекторату.

Систему гільдій характеризують:

закритість, відбір претендентів на більш високі пости з нижчих верств самої еліти (шлях вгору - повільний та еволюційний);

наявність високих вимог для заняття посад (партійність, стаж, вік, освіта, персональна характеристика керівництва тощо);

закрите коло селекторату (люди, що здійснюють відбір), до якого входять лише члени керівного органу влади (бюро, ради), або питання вирішує один керівник (президент, голова уряду, фірми тощо);

тенденція відтворення вже існуючого типу еліти: тоталітарного, авторитарного, демократичного.

Гільдійна система може панувати лише в політизованих суспільствах, де утвердився номенклатурний спосіб посідання керівних постів лише за ознакою належності до правлячої партії. Номенклатура - основа системи “вождізму”, вона домінує в усіх тоталітарних режимах, де кар’єрне просування поставлене в залежність від повного політико-ідеологічного конформізму кандидата, особистої відданості новому лідеру, навичок кулуарних “апаратних ігор”.

Система гільдій схильна до бюрократизації, консерватизму, кадрового застою, але вона має і свої переваги. До них можна віднести урівноваженість кадрових рішень, передбачуваність можливого політичного курсу внаслідок стабільності кадрів, меншу імовірність внутрішніх конфліктів. Деякою мірою така система виправдовує себе в країнах, що перебувають на ранніх стадіях утвердження демократії