Гільдійський соціалізм

Гільдійський соціалізм — це політичний рух, що виступає за контроль робітників над промисловістю за допомогою торгових гільдій, тобто підтримується через договірні відносини з громадськістю^[1]. Ця ідеологія виникла в Сполученому Королівстві й була найвпливовішою в першій чверті 20 століття; її автором був Вільям Морріс, була міцно пов'язаною з Джорджем Коулом^[en].

Гільдії ремісників та інших кваліфікованих робітників, що існували в Середньовічній Англії, повпливали на створення гільдійського соціалізму. У 1906 році Артур Пенті^[en] опублікував статтю «Відновлення системи гільдій», у якій виступив проти фабричного виробництва й агітував за повернення до кустарного виробництва, організованого через гільдії^[2]:102. Наступного року журнал The New Age^[en] став прихильником гільдійського соціалізму, хоча в контексті сучасної промисловості, а не середньовічного виробництва, яке підтримував Пенті^[3].

У 1914 р. Самюель Гобсон^[en], співробітник «Нового часу», опублікував «Національні гільдії: дослідження системи заробітної плати та вирішення». У цій роботі гільдії були представлені як альтернатива державному контролю за промисловістю або звичайній профспілковій діяльності. На відміну від наявних профспілок, гільдії не обмежуватимуть свої вимоги питаннями заробітної плати та умов, а прагнутимуть отримати контроль над промисловістю для робітників, яких вони представляли. Зрештою, промислові гільдії могли б бути органами, за допомогою яких в майбутньому соціалістичному суспільстві була б організована промисловість.

Гільдійські соціалісти «виступали за державну власність на промисловість, поєднану з контролем робітників» через делегування повноважень національним гільдіям. Щодо повноважень держави представники ідеології не досягнули взаєморозуміння: деякі вважали, що її функції не зміняться, а інші виступали за її реформування до органу, що представлятиме гільдії робітників, організації споживачів, органи місцевого самоврядування та інші соціальні структури»^[4].

Ернст Вігфорс^[en], провідний теоретик Соціал-демократичної партії Швеції, надихався ідеями Товариства Фабіана та гільдійського соціалізму, на яких повпливали думки Річарада Товні^[en], Леонарда Гобгауса та Джон Гобсона. У своїх ранніх працях Ернст писав про промислову демократію та самоврядування робітників.

Теорію гільдійського соціалізму розробив та поширив Джордж Коул, який створив Національну лігу гільдій у 1915 р. та опублікував кілька книг про гільдійський соціалізм, включаючи «Самоврядування в промисловості» (1917) і «Відновлений гільдійський соціалізм» (1920). Національна будівельна гільдія була створена після Першої світової війни, але розпалася після припинення фінансування в 1921 році^{[5] :110}.

Захоплення гільдійським соціалізмом призвело до того, що в науково-фантастичній праці Олафа Стейпледона пропонується більш «індивідуалістична» форма представлення цієї ідеології як природний результат для єдиного людства через сотні років

Ідеї Коула також пропагували видатні антикомуністичні інтелектуали^[6]: британський логік Бертран Рассел у своєму есе «Дороги до свободи» 1918 року^[7][8], економіст Карл Поланьї^[9],Річарад Товні^[en][10], Альфред Орадж^[en] та американський ліберальний реформатор Джона Дьюї^[11]

• Бертран Рассел

• Анархо-синдикалізм
• Комунізм робітничих рад
• Корпоратизм
• Дистрибутизм
• Промислова демократія
• Ринковий соціалізм
• Мутуалізм (економічна теорія)
• Національний синдикалізм
• Лібертарний соціалізм
• Синдикалізм
• Демократія на робочому місці^[en]

1. ↑ Guild Socialism | movement. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 15 лютого 2021.
2. ↑ Hirst, Paul (1994). Associative Democracy: New Forms of Economic and Social Governance. Polity Press. ISBN 9780745609522.
3. ↑ Martin, Wallace (1967). "The New Age" under Orage. Manchester University Press. с. 206.
4. ↑ "Guild Socialism". Encyclopædia Britannica. Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica Inc., 2012. Web. 31 May. 2012. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 15 лютого 2021.
5. ↑ Hirst, Paul (1994). Associative Democracy: New Forms of Economic and Social Governance. Polity Press. ISBN 9780745609522.
6. ↑ “Origins of the Congress for Cultural Freedom, 1949-50 [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.].” Central Intelligence Agency, 27 June 2008,
7. ↑ 1889-1959., Cole, G. D. H. (George Douglas Howard) (1980). Guild socialism restated. New Brunswick: Transaction Books. ISBN 087855386X. OCLC 6278816.
8. ↑ Alan., Ryan (1988). Bertrand russell : a political life. [Place of publication not identified]: Farrar, Straus & Giroux. ISBN 0374528209. OCLC 948488083.
9. ↑ Levitt, Kari (1990). Life and Work of Karl Polanyi. ISBN 9781551645162.
10. ↑ Foote, G. (1997) p. 72
11. ↑ Ryan, Alan. John Dewey and the High Tide of American Liberalism. Norton, 1997. Page 116

• Cole, George Douglas Howard (1922). «Guild Socialism». In Chisholm, Hugh (ed.). Encyclopædia Britannica (12th ed.). London & New York: The Encyclopædia Britannica Company/