Гімнотоподібні
Гімнотоподібні (Gymnotiformes) або риби-ножі — ряд костистих риб надряду остаріофізи. ПоширенняГімнотоподібні населяють прісноводні водойми неотропічних регіонів. Зустрічаються від Мексики на півночі до басейну Ла-Плати в Аргентині на півдні. Поширені переважно на схід від Анд, але деякі види відомі в трансандських частинах Еквадору, Колумбії та Венесуели[2]. Єдиний відомий викопний вид †Humboldtichthys kirschbaumi (раніше †Ellisella kirschbaumi) з доби пізнього міоцену Болівії належить до родини Sternopygidae. ОписТіло довге, вугроподібне, може бути стиснутим або округлим у перетині. Анальний плавець дуже довгий, містить понад 100 променів і тягнеться від початку грудних плавців до кінця тіла. Натомість черевні та жировий плавці відсутні, а в більшості видів немає й спинного та хвостового плавця (в редукованому стані вони присутні лише в представників родини Apteronotidae). Зяброві щілини вузькі, підкришкова кістка відсутня. Відхідник розташований під головою або грудними плавцями. Зуби на верхній щелепі відсутні. Плавають за допомогою анального плавця. Промені цього плавця можуть здійснювати кругові рухи. Ці нічні риби здатні виробляти електричне поле для навігації, зв'язку, а у випадку електричного вугра (Electrophorus electricus) — для захисту й нападу. Електричні органи нейрогенні у дорослих представників родини Apteronotidae або міогенні (утворені із м'язових клітин) у решти гімнотоподібних. Кілька видів використовується у акваріумістиці[3] . КласифікаціяСтаном на жовтень 2024 року було відомо 273 дійсних види гімнотоподібних у 36 родах і 5 родинах[4]. Ця група вважається сестринською до Сомоподібних (Siluriformes), з якими риби-ножі розійшлися у крейдовому періоді (близько 120 млн років тому)[5]. Ряд класифікується за підрядами та надродинами, як показано нижче[6][7]: Ряд Gymnotiformes
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
