Гінцбург Ілля Якович
Ілля Якович Гінцбург (справжнє ім'я та прізвище — Еліаш Ґінзбург) (* 28 (15 ст. ст.) травня 1859, Гродно — † 31 січня 1939, Ленінград) — російський та радянський скульптор, академік Петербурзької академії мистецтв (1911), професор художніх майстерень (1918). ЖиттєписНародився 28 (15 ст. ст.) травня 1859 року в Гродно (Білорусь), провів дитинство у Вільно (Литва). Тут вперше почав проявляти хист до малювання та пластики. Талант юного Еліаша Ґінзбурга примітив російський скульптор М. М. Антокольський, який у 1870 році взяв його до числа учнів своєї майстерні в Санкт-Петербурзі, згодом Гінцбург супроводжуватиме Антокольського в поїздці по Італії. 1878 року І. Я. Гінцбург вступив до Петербурзької академії мистецтв на скульптурний відділ. Вчився у О. Р. фон Бока, І. І. Подозерова, М. А. Лаверецького, В. В. Стасова. За роботу «Плач пророка Єремії на руїнах Єрусалиму» отримав Золоту медаль Петербурзької академії мистецтв та звання Класного художника 1 ступеня (1886). 1911 року удостоєний звання академіка Петербурзької академії мистецтв. За своїми мистецькими погдядами тяжіє до передвижників. У 1918 році отримує звання професора та стає керівником скульптурних майстерень при петроградських Державних вільних художніх майстернях. Впродовж 1921–1923 років був деканом скульптурного факультету Вищих художньо-технічних майстерень. У цей час бере участь у здійсненні радянського плану монументальної пропаганди. Останні роки життя присвятив переважно літературній роботі та мемуарам. Помер у Ленінграді 31 січня 1939 року, похований на території некрополя майстрів мистецтв Олександро-Невської лаври. Основні роботиУ малій пластиціПортретні статуетки
Жанрові композиції
Монументальні твори
Літературна спадщинаГалереяПриміткиДжерелаГинцбург, Илья Яковлевич // Большая Советская Энциклопедия в 50-ти томах / Изд. второе. — Т. 11. — М.: БСЕ, 1952. — С. 392–393
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
