Гісаро-Алай
Гісаро-Алай — гірська система у Середній Азії, між Паміром і Ферганською долиною у Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані. З півдня обмежується Каршинським степом, Таджицькою депресією і Алайською долиною. ![]() Довжина із заходу на схід близько 900 км, ширина до 150 км. Переважають висоти близько 5000 м, у районі гірського вузла Матча — 5621 м. Гісаро-Алай — складчасте утворення герцинського віку, укладене осадовими та метаморфічними породами із включенням гранітів, діоритів. З інтрузіями пов'язані родовища вольфраму, молібдену, арсену, золота, ртуті (Хайдаркан, Чаувай, Кадамджай), стибію (Шінг-Магіан, Джіжікрут), вугілля (Сулюкта, Шураб, Кизил-Кія). Найвищі гірські пасма і хребти знаходяться у західній і середній частинах Гісаро-Алаю (Туркестанський, Зеравшанський, Гісарський та Алайський) і мають високогірний рельєф. Поширений карст — головним чином печери та провалля (Кан-і-Гут, Київська та ін.). У західній частині переважають середньовисотні хребти (Мальгузар, Нуратау та ін.), масиви низьких гір. Розвинуті лесові передгір'я (адири). Клімат обумовлений висотною поясністю. Річки належать головним чином до басейну Зеравшана та Амудар'ї. Озера: Маргузор, Іскандеркуль та ін. Найбільший льодовик — Зеравшанський льодовик (довжина близько 25 км). Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia