Данильченко Світлана Федорівна

Данильченко Світлана Федорівна
Дата народження	18 лютого 1938(1938-02-18)[1]
Місце народження	Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	15 листопада 2008(2008-11-15)[2] (70 років)
Місце смерті	Chastsyd, Selsksoye poseleniye Chasovskyed, Одинцовський район, Московська область, Росія
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	акторка
IMDb	ID 0199757

Світлана Федорівна Данильченко (18 лютого 1938, Миколаїв — 2008, Одинцово) — радянська актриса театру і кіно. Популярність отримала завдяки зйомкам у телесеріалі «Вічний поклик» та ряді інших популярних кінофільмів.

Світлана Данильченко народилася в 1938 році в місті Миколаєві Української РСР.

Батьки Світлани приїхали до міста Троїцька (Челябінська область) з Середньої Азії напередодні її вступу до школи в 1945 році. Навчалася в школі для дівчаток № 14 з першого по сьомий клас. Після закінчення в 1962 році ВДІКу (майстерня Григорія Козинцева), вона один рік була актрисою Московського експериментального театру пантоміми «Ектемім» під керівництвом Олександра Румньова. Потім один сезон відпрацювала в Театрі імені Ленінського комсомолу (Ленком). У 1965 році Світлана Данильченко увійшла до штату кіностудії «Мосфільм» та Театру-студії кіноактора, де залишалася до 1983 року. Зніматися в кіно почала ще навчаючись в інституті.

У 1965 році Світлана Данильченко вийшла заміж за кінорежисера Нікоса Папатакіса^[en]. Від цього шлюбу у неї народився син. Але згодом шлюб розпався.

Жила вона в Підмосков'ї, в Одинцово та селищі Часци. Звільнилася зі штату «Мосфільму» в 1983 році. Жила скромно. Страждала від алкогольної залежності.

Померла Світлана Данильченко в 2008 році.

Похована на Петелинському кладовищі в сільському поселенні Часцовське Одинцовського району Московської області.

• 1958 — Коли починається юність — Саня
• 1959 — Гаряча душа — Яснова
• 1962 — Ми вас кохаємо — Еліза
• 1963 — Люди не все знають — Гануся
• 1963 — Співробітник НК — Федосєєва
• 1965 — Немає невідомих солдатів — Юлія
• 1965 — Скільки років, скільки зим — Люба
• 1965 — Хочу вірити — Світлана
• 1969 — Король-олень — серендиппська дівчина
• 1970 — Білоруський вокзал — офіціантка
• 1971 — Їхали в трамваї Ільф і Петров — дівчина в береті
• 1973 — Ця весела планета — епізод
• 1974 — Єдина дорога — Бранка
• 1975 — Дерсу Узала — Ганна, дружина Володимира Арсеньєва
• 1976 — Зіниця ока — Саша
• 1973 — 1983 — Вічний поклик — дружина Кружиліна (серії 8-10 та 16-17)
• 1974 — 1977 — Ходіння по муках — дама за столом
• 1979 — Склянка води — епізод
• 1981 — Лютневий вітер — дружина губернатора

• Про актрису Світлану Данильченко на a-tremasov.ru [Архівовано 20 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Фільмографія Світлани Данильченко на actors.khv.ru [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Про сина Світлани Данильченко на poisk.vid.ru — сайт програми «Першого каналу» «Жди меня» [Архівовано 20 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Актори, що знялися у фільмі «Дев'ять життів Нестора Махно» на www.kinoros.ru ^{[недоступне посилання з Июнь 2018]}