Даніель Баренбойм

Даніель Баренбойм
ісп. Daniel Barenboim
Народився	15 листопада 1942(1942-11-15)[1][2][…] (82 роки)  Буенос-Айрес, Аргентина[4]
Країна	Аргентина[5]  Ізраїль[5]  Іспанія[5]
Діяльність	піаніст, диригент, музичний режисер, музикант
Галузь	сценічне мистецтво і опера[6]
Alma mater	Моцартеум і Accademia Musicale Chigianad
Вчителі	Надія Буланже[7], Клаудіо Аррау і Маркевич Ігор Борисович
Відомі учні	Ярів Езрахі
Знання мов	іврит[8][9] і іспанська[9]
Членство	Американська академія мистецтв і наук і Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd[10]
Роки активності	1950 — тепер. час
Жанр	класична музика
У шлюбі з	Elena Bashkirovad
Автограф
Нагороди	медаль Ернста Рейтера (2013) Премія Бруно Крайського Лауреати премії Вольфа (2004) Praemium Imperiale (2007) премія Леоні Соннінг (2009) Гессенська премія мируd (2006) Медаль миру імені Отто Гана (2010) Премія Франко Абб'яті (2013) золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (2007) почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[d] (1996) Gold Goethe medald (2001) Медаль Бубера-Розенцвейгаd (2004) Музична премія імені Герберта фон Караянаd (2010) премія Ернста Сіменса (2006) Премія Роберта Шумана (2005) Hans von Bülow Medald Член Американської академії мистецтв і наук Kulturgroschend (2006) Urania Medald (2014) Konrad Adenauer Awardd (19 жовтня 2019) почесний доктор Брюссельського вільного університетуd (2003) Berliner Bärd (1993) diamond Konex awardd (2009) Echo Klassik – Conductor of the Yeard (2000) Echo Klassik – Conductor of the Yeard (2006) Почесний громадянин Берлінаd (2023) премія Маріон Дюнхофd Classical BRIT Awards Почесні громадяни Буенос-Айреса (2008) Дрезденська премія
IMDb	ID 0054434
Сайт	danielbarenboim.com
Медіафайли у Вікісховищі

Даніель Баренбойм (івр. דניאל בארנבוים, ісп. Daniel Barenboim, 15 листопада 1942, Буенос-Айрес) — ізраїльський диригент і піаніст аргентинського походження.

Народився у єврейській сім'ї, яка втекла від погромів з Росії^[11]. 1952 року сім'я переїхала в Ізраїль. 1954 року Даніель приїхав у Зальцбург вчитися диригентському мистецтву в Ігоря Маркевича. Виступав у ансамблі зі скрипалем Адольфом Бушем і піаністом Артуром Рубінштейном, грав з такими диригентами, як Вільгельм Фуртвенглер і Отто Клемперер. Перші записи Баренбойма відносяться до 1954 року. 1955 року він вивчав композицію в Парижі у Наді Буланже.

1965 року став керівником Англійського камерного оркестру і записав з ним як піаніст і диригент всі концерти Моцарта.

1967 року його дружиною стала Жаклін дю Пре, разом з нею, скрипалями П. Цукерманом і І. Перлманом, а також І. Стерном і З. Мета, Баренбойм виконував і записував виключно камерну музику, найбільше — Л. Бетховена, а також Ф. Шуберта. Кар'єра Дюпре через хворобу закінчилася вже в 1973 році, а 1987 року вона померла.

1975 року Баренбойм очолив Оркестр Парижа, змінивши на цій посаді Г. Шолто, цю посаду займав до 1989 року. З 1991 по 2006 роки він керував Чиказьким симфонічним оркестром, а 1992 року став музичним директором Берлінської державної опери. З 2006 він — запрошений керівник оркестру Міланського театру Ла Скала.

• Першою дружиною Баренбойма була англійська віолончелістка Жаклін дю Пре (1945—1987).
• Другою дружиною Баренбойма стала радянська піаністка Олена Башкірова (дочка Дмитра Башкірова).

Даніель Баренбойм має аргентинське, ізраїльське та іспанське громадянства. Мешкає переважно в Берліні.^{[джерело?]}

Баренбойм є один з найвизнаніших диригентів початку XXI століття. Він відзначений такими нагородами, як Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою) за заслуги (2002), премія Вільгельма Фуртвенглера (2003), Премія Роберта Шумана (2005), Премія Ернста фон Сіменса (2006). Почесний доктор кількох університетів світу, командор Ордена Почесного легіону (2007), багаторазовий лауреат премій Ґреммі. 2004 року він отримав у Ізраїлі премію Вольфа, яку присуджують вченим і художникам «за досягнення в інтересах людства і справі миру між народами», у 2007 році йому вручили Імператорську Премію.

• На честь Даніеля Баренбойма названо астероїд 7163 Баренбойм^[12].

• Barenboim D., Lewin M. Daniel Barenboim: a life in music. New York: C. Scribner's Sons; Maxwell Macmillan International, 1992
• Barenboim D., Said E.W. Parallels and paradoxes: explorations in music and society.New York: Pantheon Books, 2002

• Офіційний сайт [Архівовано 31 серпня 2006 у Wayback Machine.]