Даніель Дюмустьє

Даніель Дюмустьє
фр. Daniel Dumonstier
При народженні	фр. Daniel Dumonstier
Народження	14 травня 1574(1574-05-14) Париж, Французьке королівство[1]
Смерть	22 червня 1646(1646-06-22) (72 роки)
	Париж
Національність	Франція
Країна	Франція
Жанр	портрет
Навчання	Париж
Діяльність	рисувальник, художник, колекціонер, візуальний митець
Напрямок	реалізм
Роки творчості	1590—1640
Покровитель	королівська родина Франції
Батько	Cosme Dumonstierd
Діти	Nicolas Dumonstierd[2]
Роботи в колекції	Національна галерея Вікторії, Штедель, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Rhode Island School of Design Museumd, Карнавале, Музей Конде, Берлінська картинна галерея, Музей Бойманса - ван Бенінгена[3], Реннський музей образотворчого мистецтва, Musea Brugged[4] і Musée de l'Ardenned
Автограф
Даніель Дюмустьє у Вікісховищі

Даніель Дюмустьє (фр. Daniel Dumonstier, 1574, Париж —1646, Париж) — французький художник перехідної доби від маньєризму до раннього французького бароко, переважно портретист.

Походив з династії французьких художників. Художниками були дід Жоффруа Дюмустьє та батько Косьма Дюмустьє молодший. Вже молодим відрізнявся незвичною пам'яттю, твердою рукою у малюнках, прихильністю до музики. Знав декілька мов. Сам писав вірші і приятелював із поетом Франсуа де Малербом. Відрізнявся скептичним ставленням до релігії і вчинками, котрі розцінювались як нешляхетні і грубі, що породило низку пліток.

Аристократи-парижани вважали художника серед найкращих портретистів доби. Хоча у Нідерландах і у Італії працювала низка митців, що затьмарили славу гордовитого митця.

Помер влітку 1646 року в квартирі, котру йому надав у палаці Лувр король Франції Луї XIII. Панахида відбулася у сусідній церкві Сен-Жермен-л'Осерруа.

Художник був відомим колекціонером, його кабінет музичних раритетів був відомим серед прихильників музики у Парижі. Її показували також шанованим і впливовим візитерам французької столиці, її відвідали тоді кардинал Памфілі, майбутній папа римський Іннокентій Х, кардинал Франческо Барберіні, племінник папи римського Урбана VIII, герцог Бекінгем тощо.

Виділялась якістю і бібліотека Даніеля Дюмустьє, вона згодом стане частиною великої бібліотеки кардинала Джуліо Мазаріні, тоді прем'єр-міністра французького уряду.

Першою дружиною художника була мадмуазель Женев'єва Баліфр, батько котрої був придворним музикантом короля Франції. Художню кар'єру він почав ще за короля Генрха IV. Шлюб з Женев'єв він узяв 1602 року. Молодий король Луї XIII надав художникові житло і майстерню в велетенському палаці Лувр. Тут і померла перша дружина художника 1628 року. Від першого шлюбу художник мав одинадцять дітей.

Через два роки (1630) митець узяв шлюб із власною покоївкою Франсуазою Езек. В другому шлюбі родина мала чотирьох дітей. Франсуаза Езек померла 1636 року.

• 
  Королева Франції Анна Австрійська у вбранні вдови
• 
  Король Франції Луї XIII 1622 року.
• 
  Франсуаза Маргарта де Шевре
• 
  Джордж Вілльєрс, герцог Бекінгем, 1625.
• 
  Габріель д'Естре, фаворитка короля Генріха IV Сан-Франциско
• 
  Портрет невідомого дворянина з русявим волоссям, 1-а пол. 17 ст., Ермітаж
• 
  Антуан де Бурбон, граф де Море, 1630.
• 
  Франсуа Монморансі-Бутвіль, 1625.

• Відродження
• Маньєризм
• Портрет
• Колекціонування
• Бібліотека Мазаріні

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даніель Дюмустьє

• Каталог выставки «Французский рисунок 15-16 веков», Л, «Советский художник», 1969.
• https://digify.com/a/#/view/f15ed5f328644f96bd38a7eefba3dd93 [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.] (Мальцева И. Л. Французский карандашный портрет XVI века. М. 1978. С. 198—205., раздел о творчестве портретиста)