Даніел Бек-Пірумян

Даніел Бек-Пірумян
вірм. Դանիել Բեկ-Փիրումյան
Народився	22 листопада 1861(1861-11-22)  Нахіджеванік, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія
Помер	1921  Ванадзор, Вірменська РСР, СРСР  ·вогнепальна рана
Поховання	Вагаршапат
Країна	Російська імперія  Демократична Республіка Вірменія
Національність	вірмени[1]
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	російська і вірменська
Учасник	Сардарабадська битва, Кавказький театр воєнних дій Першої світової війни і Battle of Karsd
Напрямок	Armenian national movementd
Військове звання	генерал і полковник
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Даніел Бек-Пірумян (вірм. Դանիել Բեկ-Փիրումյան; 1861—1922) — вірменський військовий діяч, головнокомандувач під час Сардарапатської битви, національний герой, полковник російської імператорської армії (1915).

Даніель Бек-Пірумян народився 22 листопада 1861 року у селі Нахіджеванік Хаченської губернії в Нагірному Карабасі. Закінчив Шушинський міський технікум. Військову службу розпочав у 1881 році в Єрянянському полку. З 1881 по 1883 роки навчався в Тбіліському піхотному юнкерському училищі. У 1890 році Даніель Бек-Пірумян отримав звання капітана. У 1913 році закінчив Оранієнбаумську офіцерську стрілецьку школу у званні підполковника. Був командиром взводу, батальйону, полку. Під час Першої світової війни (1914—1918) воював на Кавказькому фронті. Поранений шрапнеллю у груди біля села Геряк. Отримав звання полковника російської армії, нагороджений Георгіївським хрестом та іменною зброєю.

У травні 1918 року турецькі загони досягли села Сардарапат, підійшовши впритул до Ечміадзина. Бек-Пірумян був командиром Єреванського загону під час Сардарапатської битви та був призначений заступником генерал-майора Сілікяна. Виявив талант воєначальника. 22 травня керовані ним контингенти розбили турецьких аскерів на центральній ділянці фронту. Після завзятих і важких боїв 15-тисячна турецька армія була майже знищена. У Сардарапатській битві брав участь і його двоюрідний брат генерала Погос Бек-Пірумян (1856—1921), командир 5-го Карабахського полку. За звитягу у битві отримав звання генерал-майора в 1918 році.

У роки Першої Республіки Вірменія Даніель Бек-Пірумян обіймав різні посади у військовому відомстві Вірменії. Наприкінці 1919 року отримав звання генерал-лейтенанта і був призначений комендантом Карської фортеці. В автомобільної аварії він зламав ногу. 30 жовтня 1920 року потрапив у турецький полон під час взяття турками фортеці Карс. У січні 1921 року переведений до Олександрополя, потім переданий представникам Червоної Армії. Був звільнений восени 1921 р, але наприкінці того ж 1921 року Бек-Пірумян був заарештований і розстріляний більшовиками в Каракілісі (нині Ванадзор) 10 жовтня 1922 року. Відомо, що тіло генерала могло бути таємно перевезено в Ечміадзін і поховано на цвинтарі біля монастиря святої Гаяне. У тому ж 1921 році в Єревані покінчив життя самогубством інший герой Сардарапату, його двоюрідний брат Погос Бек-Пірумян.

• Вірменська радянська енциклопедія, вип. 12, Єреван, 1986, С. 343—344.
• Енциклопедія вірменського питання, Єреван, 1996, с. 454.
• Грант Аветисян «Вірменське питання 1918 року», Єреван, 1997, 436 с.
• Мурад Карапетян «Вірменські військовослужбовці в російській армії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)», Єреван, 2008, 160 с.