Дарда Володимир Іванович

Володимир Іванович Дарда
Народився	6 жовтня 1924(1924-10-06) Скопці
Помер	17 липня 1992(1992-07-17) (67 років)
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство	СРСР
Діяльність	поет, письменник, прозаїк
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1]
Знання мов	українська[1]
Роки активності	з 1947
Нагороди

Володимир Іванович Дарда (6 жовтня 1924, Скопці — 17 липня 1992) — український письменник, поет, громадський діяч, член Спілки письменників СРСР з 1983 року.

Народився 6 жовтня 1924 року у селі Скопцях (нині Веселинівка Баришівського району Київської області) в родині вчителів. Батько викладав математику, а мати — українську мову.

Учасник радянсько-німецької війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.

Помер 17 липня 1992 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №43).

Друкуватися почав з 1958 року. Окремими видання вийшло близько 20 книг. Серед них:

• «Земля, яку сходив Тарас»;
• «Його кохана» (1964);
• «Повернення з пекла»;
• «Безодня серця» (1972);
• «Сніг на зелене листя» (1978);
• «Переяславські дзвони» (1990);
• «Не забувай» (1991) — збірка віршів.

• Л. Проценко, Ю. Костенко . Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2.
• Сайт села Веселинівки
• Журнал перець 1984 20. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021. (В журналі «Перець» №20 за 1984р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца , присвячений 60-річчю митця)

1. ↑ ^{а б} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863