Дарниця (фармацевтична компанія)
«Дарниця» — фармацевтичне підприємство України у формі приватного акціонерного товариства[5]. Станом на 2024 рік займає лідерську позицію за обсягом продажів медичних препаратів в натуральному вираженні; виробництву «Дарниці» належить кожна шоста упаковка ліків на аптечних полицях України[6]. Штаб-квартира компанії розташована в Києві, Україна. Генеральним директором ПрАТ «Дарниця» є Андрій Обрізан[7], посаду голови ради директорів займає співвласник компанії Гліб Загорій. Компанія має сучасні виробничі потужності, які 2002 року були сертифіковані за стандартами GMP України, країн ЄС та Австралії[8]. Виробничі та адміністративні процеси ПрАТ побудовані за зразком флагманських міжнародних фармацевтичних компаній. «Дарниця» виробляє понад 180 лікарських засобів з фокусом на кардіологію, неврологію та управління болем, має власний лабораторно-технологічний комплекс у складі підрозділу R&D і постійно оновлює лінійку лікарських засобів. Так, впродовж 2019—2024 років на ринку з'явилося 87 нових лікарських засобів від «Дарниці»[9]. «Дарниця» є єдиним визначеним українським реципієнтом технології виробництва вакцин на основі РНК від Всесвітньої організації охорони здоров'я, тобто працює над розробкою вакцин нового покоління[10]. Економічні показники
Обсяги аптечного продажу товарів «Дарниці» в Україні (в грошовому вираженні)
Джерело:[11]
2020 року «Дарниця» мала другий показник за загальним обсягом продажу на роздрібному ринку лікарських засобів України[12]. 2019 року компанія була лідером у сегменті аптечних продажів за упаковкою[13]. За даними The Pharma 1000, 2020 року вартість компанії становила 360 млн доларів США (третій показник серед українських фармкомпаній)[14][15]. Частка «Дарниці» на українському ринку лікарських засобів у натуральному вираженні з початку 2024 року становить 14,9 %, в грошовому виразі — 5,6 %[16]. Компанія посідає перше місце в Україні за продажами ліків в упаковках та друге — за обсягами реалізації лікарських засобів у грошовому вираженні[17]. Виторг «Дарниці» у 2023 році становив 7 млрд грн, а прибуток — 1,4 млрд грн. Виторг компанії за перше півріччя 2024 року становив 2,6 млрд грн, а його позитивна динаміка становила 3 %[18]. Наразі штат «Дарниці» складається з понад 1200 фахівців наукових, виробничих, управлінських та логістичних спеціальностей. Інвестиції у розробку нових препаратів та інших продуктів сягають 4,2 млн доларів США щорічно, що становить 30 % від загального обсягу корпоративних інвестицій. ПрАТ «Дарниця» входить до групи великих платників податків. Компанія демонструє одні з найвищих показників відрахувань до державного бюджету серед представників фармацевтичної галузі. У 2023 році було сплачено близько 632 млн грн податків, що на 31 % більше, ніж у 2022 році. Експортна діяльність2019 року підприємство виробляло понад 250 найменувань лікарських засобів[19]. Зовнішньоекономічну діяльність «Дарниця» реалізує у формі експорту ліків, а також імпортує лабораторне й виробниче обладнання та фармацевтичну сировину. За даними 2019 року, головними країнами-постачальниками були Китай (54,35 %), Індія (16,84 %), Італія (5,13 %), Німеччина (4,9 %). «Дарниця» експортувала до 20 країн, найбільше до Монголії (28,22 %), Гонконгу (24,65 %), Литви (21,08 %), Боснії (5,51 %), Угорщини (4,54 %)[20]. Компанія присутня у понад 20 країнах світу; експорт здійснюється в Азербайджан, Вірменію, Казахстан, Киргизстан, Монголію, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Литву, Польщу, Грузію, Молдову, Ірак, Ємен, Гану та Австралію. Ліки «Дарниці» зареєстровані також в Новій Зеландії, Боснії і Герцеговині, Ізраїлі та Малайзії. За даними 2019 року, головними країнами-постачальниками активних фармацевтичних інгредієнтів та устаткування були Китай (54,35 %), Індія (16,84 %), Італія (5,13 %), Німеччина (4,9 %). Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році «Дарниця» провела аудит понад 6 тис. контрагентів і припинила співпрацю з тими, хто виявився пов'язаними з Росією та Білоруссю. Станом на 2024 рік компанія не експортує свою продукцію до цих країн напряму чи через посередників. ІсторіяУ 1930 році було створено Київську філію Українського інституту експериментальної ендокринології, який почав виробляти медичні препарати у 1932 році. До переліку продукції виробничих ліній інституту входив, зокрема, гематоген у формі суспензій та таблеток. 1938 року було введено в експлуатацію нові виробничі корпуси, а у 1940 році потужність виробництва становила 4 млн одиниць продукції на рік, що у грошовому еквіваленті становило близько 5 млн карбованців[21][22]. У роки Другої світової війни виробництво було евакуйовано на Урал. До 1950 року київське підприємство вдалося функціонально відновити, а вже у 1952 році продуктивність потужностей було доведено до 15,19 млн одиниць продукції на рік. Згодом, у 1954 році, філію інституту було реорганізовано у Дарницький хіміко-фармацевтичний завод. Перший час він спеціалізувався на виробництві ін'єкційних розчинів в ампулах. У 1960-х роках з метою оптимізації було запущено склодувний цех потужністю 300 млн ампул[21]. У 1976 році було створено Київське виробниче хіміко-фармацевтичне об'єднання «Дарниця», до складу якого увійшли Дарницький хіміко-фармацевтичний завод, Борщагівський завод хіміко-фармацевтичних препаратів і Київський вітамінний завод. Об'єднане підприємство експортувало продукцію до 37 країн світу[23]. У 1985 році до цього об'єднання було приєднано Монастирищенський хіміко-фармацевтичний завод[21]. У липні 1991 року, на тлі занепаду Радянського Союзу та соціалістичної форми власності, підприємство стало орендним. Часи незалежності УкраїниУ 1993 році завод було перетворено на колективне підприємство «Фармацевтична фірма „Дарниця“». 1994 року компанія стала закритим акціонерним товариством, а з 2012 року є приватним акціонерним товариством[24][25]. У 1990-х роках «Дарниця» почала переоснащувати виробництво відповідно до вимог стандарту GMP (Належна виробнича практика)[26]. До 2010 року, за даними дослідження О. Посилкіної та М. Сидоренко, компанія випередила інші українські підприємства, сертифікувавши п'ять ділянок, на яких вироблялось 112 препаратів[27]. Одночасно відбувалася модернізація основного виробництва: у 1997 році було проведено реконструкцію ділянки асептичного приготування та розливу медичних препаратів, у 2000 році — реконструйовано систему отримання води питної якості. У 2002 році було запущено новий завод стерильних цефалоспоринових антибіотиків, а у 2012 році було переобладнано ампульне виробництво[28].  На початку 2000-х років на «Дарницю» та ще чотирьох найбільших підприємств України припадало 21 % українського ринку у грошовому виразі та 32 % у натуральному. Перша п'ятірка забезпечила понад половину всіх найменувань лікарських засобів, що вироблялися українською фармацевтичною промисловістю (65 заводів, 27 фармацевтичних фабрик, 119 малих підприємств і окремих цехів)[29]. У 2006 році «Дарниця» була лідером українського ринку аптечного продажу у фінансовому виразі серед українських виробників, і перебувала на четвертій позиції з урахуванням усіх іноземних компаній. 2007 року займала першу і п'яту позиції відповідно[30]. У 2008 році за допомогою німецької компанії Schäfer було запущено логістичний комплекс загальною площею 15 тис. м² з роботизованим висотним складом (32 метри) на 10 тисяч палето-місць[31][32]. До 2009 року компанія мала виробничі площі понад 30 тис. кв. м. Виробнича потужність дозволяла виробляти понад 500 млн ампул, 4 млрд таблеток, 10 млн туб м'яких лікарських форм, 30 млн флаконів стерильних антибіотиків і 35 млн флаконів крапель. За різними оцінками частка компанії на українському фармацевтичному ринку складала біля 7 %[33]. У 2016 році «Дарниця» потрапила до переліку 20 найбільш інноваційних компаній України видання «Forbes Україна»[34][35]. Компанія запровадила ERP-систему, що дозволяє контролювати логістику, планувати продажі та фокусувати конкретне виробництво під певний попит[36]. У 2019 році було проведено ребрендинг компанії[37]. Того року компанія стала членом Європейської Бізнес Асоціації[38]. Згідно з журналом «Корреспондент», 2020 року бренд «Дарниця» був третім за вартістю серед усіх українських компаній[39]. У 2018 та 2019 роках компанія займала четверту позицію цього рейтингу[40][41]. 15 червня 2022 року Дмитро Шимків покинув пост голова ради керівної компанії Darnitsa Group.[42] Згідно з даними видання «Власть денег», 2020 року «Дарниця» входила до 25 кращих цифрових компаній України. На підприємстві побудовано гібридну ІТ-інфраструктуру, використовуються хмарні технології, оцифровано процес управління життєвим циклом лікарського засобу[43][44]. Під час повномасштабного вторгнення «Дарниця» продовжує забезпечувати ліками громадян через всі наявні аптечні мережі, а також бере участь у забезпеченні медикаментами державних та приватних медичних закладів. Ключові особиГолова наглядової ради — Володимир Загорій, співвласник — Гліб Загорій, генеральний директор — Андрій Обрізан[45]. Соціальна відповідальність і благодійністьЗ 2012 року «Дарниця» входить до трійки компаній-лідерів за рівнем розкриття інформації про корпоративну соціальну відповідальність серед 20 найбільших фармацевтичних виробників України[46][47]. У 2019 році керівництвом ПрАТ було на 3,4 млн грн профінансовано університетські стипендії, ще на 1 млн грн — дослідження суспільних питань і освітньої діяльності The Aspen Institute Kyiv. Також було забезпечено стипендії для учасників Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. Допомога благодійним фондам склала 23,3 млн грн: фінансувалися соціальні програми та проєкти, зокрема «З турботою про співвітчизника», #GivingTuesday, «Твій безмежний світ»[48]. 2020 року, згідно з даними інших дослідників корпоративної соціальної відповідальності, «Дарниця» у виробництві на 11 % зменшила споживання води, на 21,4 % — витрати на енергоресурси, 69,3 % відходів передала на переробку. Компанія профінансувала низку проєктів, спрямованих на боротьбу з COVID-19: загальний обсяг фінансової та матеріальної допомоги сягнув 14,1 млн грн[49][50]. Того ж року компанія спільно із благодійним фондом Zagoriy Foundation профінансувала осушення фундаментів і стін Софійського собору та прилеглих монастирських споруд на суму на 2 млн грн[51]. Від початку повномасштабного російського вторгнення «Дарниця» з власної ініціативи відвантажила медичним закладам України 3 млн упаковок ліків загальною вартістю понад 250 млн грн (за даними довідника «Фарма під час війни 2024»). У 2022 році «Дарниця» разом з Zagoriy Foundation надала підтримку Українському католицькому університету у сумі понад 8 млн грн[52]. Загалом упродовж 11 місяців 2024 року «Дарниця» надала Україні благодійну допомогу на суму понад 100 млн грн, 48 млн з яких — лікарські засоби[53]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
