«Дарниця» — українське фармацевтичне підприємство, ПАТ[5] із головним офісом у Києві. Директор — Андрій Обрізан[6], голова ради директорів — співвласник компанії Гліб Загорій.
«Дарниця» є єдиним визначеним українським реципієнтом технології виробництва вакцин на основі РНК від Всесвітньої організації охорони здоров'я, тобто працює над розробкою вакцин нового покоління[7].
Економічні показники
2020 року «Дарниця» мала другий показник за загальним обсягом продажу на роздрібному ринку лікарських засобів України[8]. 2019 року компанія була лідером у сегменті аптечних продажів за упаковкою[9].
2020 року вартість компанії становила $360 млн (№ 3 серед українських фармкомпаній)[10][11].
Частка «Дарниці» на українському ринку лікарських засобів у натуральному вираженні з початку 2024 року становить 14,9 %, в грошовому виразі — 5,6 %[12]. Компанія посідає перше місце в Україні за продажами ліків в упаковках та друге — за обсягами реалізації лікарських засобів у грошовому вираженні[13].
Виторг «Дарниці» у 2023 році становив 7 млрд грн, а прибуток — 1,4 млрд грн. Виторг компанії за перше півріччя 2024 року становив 2,6 млрд грн, а його позитивна динаміка становила 3 %[14].
Експортна діяльність
2019 року підприємство виробляло понад 250 найменувань лікарських засобів[15]. Компанія експортує ліки, імпортує лабораторне й виробниче обладнання та фармацевтичну сировину. 2019 року головними країнами-постачальниками були Китай (54,35 %), Індія (16,84 %), Італія (5,13 %), Німеччина (4,9 %). «Дарниця» експортувала до 20 країн, найбільше до Монголії (28,22 %), Гонконгу (24,65 %), Литви (21,08 %), Боснії (5,51 %), Угорщини (4,54 %)[16]. Компанія працює у понад 20 країнах світу, експортує у країни: Азербайджан, Вірменію, Казахстан, Киргизстан, Монголію, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Литву, Польщу, Грузію, Молдову, Ірак, Ємен, Гану та Австралію. Ліки «Дарниці» зареєстровані також в Новій Зеландії, Боснії і Герцеговині, Ізраїлі та Малайзії.
У 1930 році було створено Київську філію Українського інституту експериментальної ендокринології, який почав виробляти медичні препарати у 1932 році. До переліку продукції виробничих ліній інституту входив, зокрема, гематоген у формі суспензій та таблеток. 1938 року було введено в експлуатацію нові виробничі корпуси, а у 1940 році потужність виробництва становила 4 млн одиниць продукції на рік, що у грошовому еквіваленті становило близько 5 млн карбованців[17][18].
У роки Другої світової війни виробництво було евакуйовано на Урал. До 1950 року київське підприємство вдалося функціонально відновити, а вже у 1952 році продуктивність потужностей було доведено до 15,19 млн одиниць продукції на рік. Згодом, у 1954 році, філію інституту було реорганізовано у Дарницький хіміко-фармацевтичний завод. Перший час він спеціалізувався на виробництві ін'єкційних розчинів в ампулах. У 1960-х роках з метою оптимізації було запущено склодувний цех потужністю 300 млн ампул[17].
У 1990-х роках «Дарниця» почала переоснащувати виробництво відповідно до вимог стандарту GMP (Належна виробнича практика)[22]. До 2010 року, за даними дослідження О. Посилкіної та М. Сидоренко, компанія випередила інші українські підприємства, сертифікувавши п'ять ділянок, на яких вироблялось 112 препаратів[23].
Одночасно відбувалася модернізація основного виробництва: у 1997 році було проведено реконструкцію ділянки асептичного приготування та розливу медичних препаратів, у 2000 році — реконструйовано систему отримання води питної якості. У 2002 році було запущено новий завод стерильних цефалоспоринових антибіотиків, а у 2012 році було переобладнано ампульне виробництво[24].
Виробничі будівлі «Дарниці»
На початку 2000-х років на «Дарницю» та ще чотирьох найбільших підприємств України припадало 21 % українського ринку у грошовому виразі та 32 % у натуральному. Перша п'ятірка забезпечила понад половину всіх найменувань лікарських засобів, що вироблялися українською фармацевтичною промисловістю (65 заводів, 27 фармацевтичних фабрик, 119 малих підприємств і окремих цехів)[25].
У 2006 році «Дарниця» була лідером українського ринку аптечного продажу у фінансовому виразі серед українських виробників, і перебувала на четвертій позиції з урахуванням усіх іноземних компаній. 2007 року займала першу і п'яту позиції відповідно[26].
У 2008 році за допомогою німецької компанії Schäfer було запущено логістичний комплекс загальною площею 15 тис. м² з роботизованим висотним складом (32 метри) на 10 тисяч палето-місць[27][28].
До 2009 року компанія мала виробничі площі понад 30 тис. кв. м. Виробнича потужність дозволяла виробляти понад 500 млн ампул, 4 млрд таблеток, 10 млн туб м'яких лікарських форм, 30 млн флаконів стерильних антибіотиків і 35 млн флаконів крапель. За різними оцінками частка компанії на українському фармацевтичному ринку складала біля 7 %[29].
У 2016 році «Дарниця» потрапила до переліку 20 найбільш інноваційних компаній України видання «Forbes Україна»[30][31]. Компанія запровадила ERP-систему, що дозволяє контролювати логістику, планувати продажі та фокусувати конкретне виробництво під певний попит[32]. У 2019 році було проведено ребрендинг компанії[33]. Того року компанія стала членом Європейської Бізнес Асоціації[34].
Згідно з журналом «Корреспондент», 2020 року бренд «Дарниця» був третім за вартістю серед усіх українських компаній[35]. У 2018 та 2019 роках компанія займала четверту позицію цього рейтингу[36][37].
15 червня 2022 року Дмитро Шимків покинув пост голова ради керівної компанії Darnitsa Group.[38]
Згідно з даними видання «Власть денег», 2020 року «Дарниця» входила до 25 кращих цифрових компаній України. На підприємстві побудовано гібридну ІТ-інфраструктуру, використовуються хмарні технології, оцифровано процес управління життєвим циклом лікарського засобу[39][40].
З 2012 року «Дарниця» входить до трійки компаній-лідерів за рівнем розкриття інформації про корпоративну соціальну відповідальність серед 20 найбільших фармацевтичних виробників України[42][43].
2019 року компанія виділила 3,4 млн грн на стипендії і 1 млн грн на дослідження в Інституті Аспена, видано стипендії для учасників Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. Допомога БФ склала 23,3 млн грн: фінансувалися соціальні програми та проєкти, зокрема «З турботою про співвітчизника», #GivingTuesday, «Твій безмежний світ»[44].
2020 року компанія на 11 % зменшила споживання води, на 21,4 % — витрати на енергоресурси, 69,3 % відходів передала на переробку[джерело?]. Компанія профінансувала низку проєктів, спрямованих на боротьбу з COVID-19 на 14,1 млн грн[45][46]. Того ж року компанія з Zagoriy Foundation профінансувала осушення фундаментів і стін Софійського собору та прилеглих монастирських споруд на суму на 2 млн грн[47].
Від початку повномасштабного російського вторгнення компанія відвантажила медичним закладам України 3 млн упаковок ліків на 250 млн грн[джерело?].
