Дацький Владислав Євгенович
Владисла́в Євге́нович Да́цький (псевдо Дацик) — український військовослужбовець 3-ї окремої штурмової бригади, учасник російсько-української війни, Герой України (2025)[1], кавалер ордена «За мужність» ІІ та ІІІ ступеня. ЖиттєписМама Владислава була продавцем у магазині. Тато Владислава був пожежником, потім шахтарем, брав участь у миротворчій місії на Балканах.[2] Тато i мама Владислава у розлученні, тато воює в ТРО. З 18 років проходив контрактну службу в морській піхоті. Відслужив 3 роки. Працював в Польщі на будівництві. Під час епідемії Ковіду розпочав виготовляти м`які меблі, ліжка. З початком повномасштабного вторгнення брав участь в обороні Києва та бився за південь України. Командир взводу «Десептиконів» 3-ї Окремої Штурмової Бригади. ТВО командира 2-ї роти 2-го штурмового батальйону 3 ОШБр [3]. У 2024 році закінчив навчання на факультеті фізичного виховання за спеціальністю 014.11 Середня освіта (Фізична культура) в Центральноукраїнському державному університеті ім. Володимира Винниченка.[4] Ставлення до релігіїНа інтерв'ю 2024 року Владислав висловився, що вірить у Бога, але не поклоняється йому[5]. Нагороди
Фільмографія
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia