Її вірші пахнуть дощами, соснами, любистком... її вірші звучать пташиним співом, музикою, замовляннями... в її віршах стаєш рікою, вогнем, вишнею... Як це в неї виходить, напевно, дівчина не усвідомлює в повній мірі і сама. Вона ще не знає, чи хоче цього і чи потрібно це їй... вона ще не вірить, що цей Дар – бачити душі слів – належить саме їй. А тому ніяковіє і віджартовується, коли хтось називає її поетесою. Хто ця загадкова незнайомка? Це… Катерина Девдера. Щойно у Вінниці вийшла друком її дебютна збірка поезій «Співприсутність». Назва книжки дуже влучно окреслює місце автора в її творах. Катря ніби бере читача за руку і веде його в світ, де він починає чути неомовлене, бачити неовиднене, відчувати неочутнене.