Дека (деталь музичних інструментів)

	Конструкція гітари
	Акустична гітара I гриф II корпус; III голова грифа IV накладка на гриф; 1. кілки \| 2. поріжок \| 3. лади \| 4. основа грифа і ґудзик ; 5. нижня дека \| 6. резонаторний отвір з розеткою; 7. струни \| 8. обичайка \| 9. гнізда; 10. струнотримач \| 11. верхня дека; Анкерний стрижень; Мензура
	Електрогітара
	Звукознімачі: сингл, гамбакер; тремоло, сустейн
	Інше
	Каподастр \| Медіатор
	Файли на вікісховищі

Де́ка (нім. Decke — «покриття») — це деталь струнного інструмента, яка передає коливання від струн до повітря, роблячи звук значно голоснішим, ніж видає струна сама по собі.

В традиційній українській музиці дека носить назву — дейка, нижня дека — спідняк, верхня — верхняк (див. опис Миколи Лисенка кобзи Остапа Вересая).

Овал кобзи, або спідняк єсть випуклий і зпід[sic] споду подібний до видовбаного гарбуза.... Верхня настілка на овалу зветь ся верхня́к.^[1]

Дека працює за принципом вимушених коливань. Вона коливається під впливом струни і, незважаючи на різницю в розмірах, з тією ж частотою, створюючи звук тієї ж основної частоти, що й струна, тільки з іншим тембром. Велика площа деки дозволяє досягти більшої потужності звуку, тобто, створювати більш гучний звук.

Деки традиційно робляться з деревини, можуть використовуватися й інші матеріали, такі як шкіра або пластик (наприклад, у банджо). В дерев'яних деках зазвичай роблять отвори різної форми, залежно від інструмента: круглої в гітарах, S-подібної форми в скрипках, розетка в лютні, і т. д.

У роялі дека являє собою велику горизонтальну пластину на дні корпусу. У піаніно — вертикальну, в задній частині корпусу. В арфи дека розташована під струнами.