Делфтський технічний університет

Делфтський технічний університет
TU Delft |день університету|рівень акредитації
52°00′06″ пн. ш. 4°22′21″ сх. д. / 52.001666666667° пн. ш. 4.3725° сх. д. / 52.001666666667; 4.3725
Тип	організація
Країна	Нідерланди[1]
Розташування	Делфт, Південна Голландія
Гасло	Challenge the future
Засновано	8 січня 1842
Президент	Prof. K.C.A.M. (Karel) Luyben
Ректор	Tim van der Hagend[2]
Бюджет	857 млн євро
Студентів	15 321
Співробітників	2 683
Кольори	блакитний, чорний, білий
Членство у	Університети Нідерландівd, Stichting Academisch Erfgoedd[3], Асоціація університетів Європи[4], arXiv.org[5], Global Spatial Data Infrastructure Associationd, Research Data Allianced[6], Open Education Globald[7], Коаліція з покращення оцінки дослідженьd[8] і European Open Science Cloud Associationd[9]
Складається з	Faculty of Architecture and the Built Environmentd[10], Faculty of Aerospace Engineering, Delft University of Technologyd[10], Faculty of Civil Engineering and Geosciencesd[10], Faculty of Electrical Engineering, Mathematics and Computer Scienced[10], Faculty of Industrial Design Engineeringd[10], Faculty of Technology, Policy and Managementd[10], Faculty of Applied Sciencesd[10], Faculty of Mechanical Engineeringd[10], TU Delft Hortus Botanicusd[11] і Aula TU Delftd
Мова викладання	нідерландська і англійська
Випускники	Категорія:Випускники Делфтського університету
Штаб-квартира	Делфт
Адреса	Делфт
Сайт	www.tudelft.nl (англ.) (нід.)]
Нагороди	Dutch Design Award 'Product'd (2016)
Technische Universiteit Delft у Вікісховищі

Делфтський технічний університет (нід. Technische Universiteit Delft) у Делфті, Нідерланди — найстаріший та найбільший технічний університет в Нідерландах. Зараз університет нараховує понад 15 000 студентів і понад 2 000 наукових співробітників.

Університет входить до різноманітних університетських асоціацій, зокрема IDEA League, CESAER, UNITECH та 3TU. Згідно з академічним рейтингом ARWU, Технічний Університет Делфта є одним з найкращих технічних університетів світу.

Делфтський технічний університет було засновано 8 січня 1842 року голландським королем Вільямом ІІ як Королівська академія цивільної інженерії. Впродовж існування університет неодноразово змінював назви: Королівська академія (1842—1864), Політехнічна школа (1864—1905), Інститут технологій (1905—1986), Технічний університет (1986-дотепер).

Делфтський технічний університет складається з восьми факультетів:

• Механіки, морської інженерії та матеріалознавства
• Архітектурний
• Цивільного будівництва і наук про Землю
• Електротехніки, математики та інформатики
• Промислового проектування
• Аерокосмічний
• Техніки, управління і менеджменту
• Прикладних наук

TU Delft пропонує близько 40 магістерських програм^[12].  Навчання магістра займає два роки.

Більшість студентів ТУ Делфт - чоловіки. У 2016 році серед усіх студентів університету лише 26% були жінки. Найбільший дисбаланс між чоловіками та жінками відчувають на машинобудівному факультеті, а найменший – на факультетах промислового дизайну та архітектури .  Незважаючи на численні зусилля університету змінити цей дисбаланс, кількість жінок, які навчаються в Делфтському технічному університеті, протягом багатьох років залишається відносно постійною.

З 2002 року кількість студентів, прийнятих до TU Delft, швидко зростає (з приблизно 2200 у 2002 році до майже 3700 у 2009 році).  Те саме стосується загальної кількості студентів (від приблизно 13 250 у 2002 році до майже 16 500 у 2009 році).

TU Delft вважається провідним університетом з інженерії та технологій у всьому світі, будучи позиціонованим за цим предметом на 10 місці у 2022 році QS World University Rankings.

У галузі цивільного та будівельного будівництва TU Delft увійшов до 2 найкращих у світі у 2020 році, у галузі архітектури – до 3 найкращих у світі з 2017 року, а в галузі машинобудування – до 4 найкращих у світі з 2019 року за версією QS Рейтинги світових університетів. ^[13]

• Якоб Гендрік Вант-Гофф — лауреат Нобелівської премії з хімії (1901)
• Фелікс Венінг-Мейнес — нідерландський геофізик і геодезіст
• Єрун ван дер Вер — голландський інженер, працював головним виконавчим директором концерну Royal Dutch Shell
• Симон ван дер Мер — голландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1984)
• Йоган Фрізо Орансько-Нассауський — принц Фрізо Оранско-Нассауський
• Якоб Беренд Бакема — архітектор модернізму
• Герд Гофстеде — нідерландський соціолог
• Франсіне Хаубен — голландська архітекторка, засновниця архітектурного бюро Mecanoo [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Сер Джон Дуглас Кокрофт — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1951)
• Сантьяго Калатрава — іспанський архітектор та скульптор
• Бернард Ліппе-Бестерфельдський — принц Бернард Нідерландський
• Гендрік Антон Лоренц — нідерландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1902)
• Наталі де Вріс — голландська архітекторка, співзасновниця архітектурного бюро MVRDV [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Віні Маас — нідерландський архітектор та урбаніст, співзасновник архітектурного бюро MVRDV [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]

• Офіційна сторінка Делфтського технічного університету (англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Делфтський технічний університет