Делієва Наталя Вікторівна
Ната́ля Ві́кторівна Делі́єва (нар. 11 грудня 1967, м. Нова Каховка, Херсонська область) — українська продюсерка, громадська, культурна та політична діячка, волонтерка. Кавалер ордена княгині Ольги III ступеня (2024). ЖиттєписНаталя Делієва народилася 11 грудня 1967 року в місті Новій Каховці на Херсонщині[1]. ОсвітаНавчалася в Новокаховській середній школі № 1 (1985, із золотою медаллю) та музичній школі по класу фортепіано (з відзнакою). Закінчила Дніпропетровський державний університет (1992, спеціальність — «математик, викладач математики»), Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2017, кваліфікація «Магістр державного управління»), Інститут політичної освіти в проєкті «Посилення місцевої демократії», програма «Основи місцевого самоврядування» (2019), Національну академію керівних кадрів культури і мистецтва (2023, з відзнакою, спеціальність — «менеджмент соціокультурної діяльності»)[1]. Проходила стажування в рамках програм USAID (2010, США), CEASC (2017), а також у Європарламенті (2018). Брала участь у семінарах під час навчання в «Аспен Інститут Київ» (2019, 2023)[1]. Професійна діяльністьПрацювала музичним керівником дитячого садка «Журавлик» у рідному місті (1989—1992), викладачем української мови Одеського центру «Мозаїка» (1992—1994), викладачем математики Новокаховської школи-інтернату № 1 (1994—1997), редактором одеської газети «Робота та відпочинок» (1997—2000)[1]. МаскиУ 2000—2017 роках в Одесі очолювала ТОВ «Комік-трупа „Маски“»[1]. У Міжнародний день театру, 27 березня 2003 року підприємство відкрило в місті сьомий театр «Маски». Комік-трупа під керівництво Наталії Делієвої стала відомим центром гумору не тільки в Україні, а й за кордоном[2][3]. У 2011—2017 роках як продюсерка організувала і провела сім міжнародних фестивалів клоунів та мімів «Комедіада», в якому брали участь клоуни та міми з 25 країн світу і 157 театральних колективів. Учасники заходу зіграли велику кількість концертів для дітей, зокрема для сиріт та осіб з інвалідністю Одещини, переселенців з Луганської та Донецької областей, хворих Дитячого онкологічного центру та Дитячої клінічної лікарні. Колектив «Комедіади» протягом 2015—2017 років з концертом «Нон-стоп-клоун» неодноразово виступав у військовому шпиталі перед пораненими учасниками російсько-української війни[4]. Громадська діяльністьВід 2013 — президент БО «Перший благодійний театральний фонд», який від 2016 року щорічно організовує та проводить одеський фестиваль «Руде місто»[1][5][6]. До 30-річчя Незалежності України та 160-річчя з дня смерті Тараса Шевченка команда фонду разом з продюсером Наталією Делієвою створили інноваційний проєкт «Імерсивний світ Тараса Шевченка», який експонувався в Одесі[7][8], Каневі, Торонто (Канада)[9], Чикаго, Денвері, Бостоні, Лос-Анджелесі, Сан-Франциско, Клівленді, Пітсбурзі (США)[10][11], а також у Дубаї (ОАЕ) на Всесвітній виставці «Dubai Expo 2020», на Літніх Олімпійських іграх 2024 у Парижі (Франція)[1][12]. У серпні 2022 року створено ще одну імерсивну виставку під назвою «Україна — земля хоробрих», прем'єра якої відбулася в канадських містах Торонто та Вінніпезі. Згодом обидва проєкти були представлені в паризькій галереї «Grand Palais Immersif», які відвідали посли різних країн світу, керівництво ЮНЕСКО та інші особи[1][10][11]. У лютому 2023 року стала співпродюсером наступної імерсивної виставки «Україна: рік незламності, культура опору», яку відкрили в Парижі[13][14]. Усі кошти з виставкових заходів були спрямовані на потреби українського війська[10][11][15]. Разом зі згаданим фондом вона діяльна у волонтерській допомозі та організації концертів для 18-го окремого батальйону морської піхоти, 183-го окремого батальйону легкої піхоти, 122-ї окремої бригади територіальної оборони, 28-ї окремої механізованій бригаді, 37-ї окремої бригади морської піхоти, полку зв'язку, а також поранених прикордонників та в Одеському військовому шпиталі[1][11]. Від 2016 — голова ГО «Асоціація жінок України „Дія“», яка має філії в Чехії, Польщі, Словенії та Німеччині[11]. 2020 року стала головою Одеської обласної територіальної організації політичної партії «Голос», з якою балотувалася на посаду мера Одеси[16]. Нагороди
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
