Дементьєв Сергій Васильович

	Сергій Дементьєв
Особисті дані
Повне ім'я	Сергій Васильович Дементьєв
Народження	1 лютого 1960
	Іваново, РРФСР
Смерть	25 грудня 2019 (59 років)
	Ангарськ, Іркутська область, Росія
Зріст	176 см
Вага	75 кг
Прізвисько	Пека
Громадянство	СРСР; Росія; Україна
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Сергій Васильович Дементьєв (рос. Сергей Васильевич Дементьев; нар. 1 лютого 1960, Іваново^[1], РРФСР — пом. 25 грудня 2019, Ангарськ, Іркутська область, Росія) — радянський, російський та український футболіст, тренер. Майстер спорту СРСР.

Життєпис

У дорослому футболі розпочав виступи 1977 року в клубі «Ангара» (Ангарськ) у другій лізі. Незабаром став основним гравцем клубу та лідером його атак, протягом чотирьох років (1980-1983) забивав щонайменше 16 м'ячів за сезон. У 1984 році перейшов до головної команди Іркутської області — «Зірки», де теж провів результативний сезон, відзначився 15 голами.

З 1985 року виступав за сімферопольську «Таврію», в якій також був одним з лідерів нападу, відзначився 44 голами за три сезони. У 1985 та 1987 роках ставав переможцем зонального турніру другої ліги та чемпіоном Української РСР. У 1986 році в складі збірної Криму взяв участь у контрольному матчі проти збірної СРСР (2:3)^[2]. Півфіналіст Кубку СРСР 1986/87, виходив на поле в півфінальному матчі проти мінського «Динамо»^[3]. На початку сезону 1988 року після виходу «Таврії» в першу лігу на певний період часу залишив команду й почав виступати за «Чайку» (Севастополь), але в середині 1989 року повернувся в «Таврію» та відіграв ще близько року в першій лізі. Включений до списку 50 найкращих гравців «Таврії» за версією порталу football.ua під № 45^[4].

У першій половині 1990-х років грав за керченський «Океан» / «Войковець» / «Металург» у нижчих лігах СРСР та України. Також виступав на аматорському за кримські клуби «Сурож» (Судак) та «Чайка» (Охотникове). Нетривалий період часу виступав в одній з нижчих ліг Польщі за «Борут» (Згеж).

У 1994 році повернувся в Ангарськ і ще чотири сезони провів за місцеву «Ангару» у другому дивізіоні Росії. Осінню частину сезону 1996 року провів у першому дивізіоні в іркутській «Зірці». У вересні 1997 року в рамках матчу другого дивізіону між «Ангарою» і «Зіркою» відбулися його символічні проводи з великого футболу^[5].

Всього за кар'єру в першостях СРСР, України, Польщі та Росії на рівні професіоналів (майстрів) зіграв понад 540 матчів та відзначився 179 голами. У тому числі в складі «Ангари» — 244 матчі та 93 голи. Один з найкращих бомбардирів «Ангари» за всю історію, разом з Володимиром Поконіним (91)^[6].

По завершенні кар'єри гравця деякий час (1999-2001) працював директором СДЮСШОР «Ангара»^[7], потім — директором спортзалу «Нафтохімік». Грав за аматорську команду АНХК в змаганнях дорослих та ветеранів з футболу й футзалу, виходив на поле навіть у віці 59 років^[8]^[9]. Багато років працював головним тренером цієї команди^[10]^[11].